Орлівка та її околиці — район з цікавим історичним минулим. Найдавніші поселення тут існували ще в IV тисячолітті до нашої ери (мідна доба). Також були виявлені поселення бронзового і залізного періодів.

Поблизу села було знайдено кілька курганів та сховків зі старовинними монетами. В урочищі Кам’яна гора на місці поселення ранньої залізної доби в I столітті виникла римська фортеця Аліобрікс. Вона захищала переправу через Дунай. Фортеця і поселення проіснували до III століття і були частиною римської провінції Нижня Мезія. Переправа в Орлівці також є історичним місцем. Тут Дунай звужується до 800 метрів, і тут була єдина переправа в нижній течії міжнародної річки. На захід від села розташоване поселення Аліобрікс і курган. На переправі через Дунай збереглися бетонні пандуси — спадщина Другої світової війни.

Парадокс: сама природа підказала, що в цьому дуже вузькому місці необхідно будувати або мости, або поромну переправу. Їхнє будівництво скоротило б маршрут автоперевізників на 180 кілометрів. В Україні сьогодні налічується 167 км Дунаю — і жодного пункту пропуску. На півдні України всі дороги ведуть через Молдову. Орлівка — Ісакча — фактично єдине місце на Дунаї, де проходить міжнародна автомагістраль Е87, і з України, і з Румунії, вантажний транспорт може безперешкодно під’їхати до берега Дунаю.

Уперше необхідність організації поромної переправи через Дунай в Україні обговорювали  ще в 1994 році. Тоді був підписаний перший протокол про наміри між Одеською областю та Румунією. Однак від підписання протоколів до практичної реалізації проекту минуло майже 20 років — будівництво почалося тільки в 2015-му. Спочатку планувалося, що переправа буде готова до літа 2016 року, але, по суті, завершити всі роботи з українського боку вдалося тільки на початку 2019-го. Після цього терміни введення в експлуатацію переправи не раз змінювалися, переважно через бюрократичну тяганину з боку Румунії. Проте у квітні минулого року відбулося облаштування частини об’єкта, а 10 серпня 2022-го переправу ввели в експлуатацію.

Один з інвесторів проекту Юрій Дімчогло розповів «Голосу України», що вже побудовано сам пункт пропуску, який складається з кількох будівель: адміністративної, карантинної кімнати, вольєрів для собак, залів очікування, будівлі для поглибленого огляду транспортних засобів, комерційних приміщень, камери контролю, санітарних зон тощо, а також дворівневої гідротехнічної споруди, яка призначена для низького та високого рівнів Дунаю.

Загалом інвестори витратили на проект 5—5,5 млн євро. Термін окупності проекту становить від шести з половиною до восьми років. До речі, на румунську сторону активно працювали приватні інвестиції. Частина порту в Ісакчі (Румунія) була передана компанії NAVROM BAC у концесію на 20 років для поромної переправи. Також вона є власницею ще кількох переправ на Дунаї. Вартість проекту з їхнього боку оцінюється приблизно в 5 млн євро. На ці кошти був побудований контрольно-пропускний пункт, гідротехнічні споруди і поромна переправа. Проте з української сторони цей проект був повністю побудований за рахунок інвесторів, а з румунської сторони 1,1 млн євро, які були витрачені на будівництво пункту пропуску, компенсує ЄС.

Берег лівий, берег правий

Отже, як працює пором Орлівка — Ісакча для економіки України, Румунії та Євросоюзу? По-перше, це пряме сполучення з Південною Європою, а також коротший шлях до Румунії та Туреччини. По-друге, не потрібно буде платити транзитні платежі в Молдові, які становлять 4 євро з легкового автомобіля і 25—35 євро з вантажівки, плюс транзитна декларація. По-третє, скоротиться час на митний контроль. Тепер для того щоб потрапити в порти Румунії або Туреччини, водіям потрібно пройти чотири прикордонні пункти контролю — український, два молдовські і румунський. До того ж кожна вантажівка витрачає на реєстрацію від 12 годин до двох діб. Якщо транспорт прямує через перехід, потрібно пройти лише два митні пункти контролю — український і румунський, що триває від 2 до 4 годин. Для транспортних компаній це дуже вигідно. В районі Орлівки стрімко стала розвиватися супутня інфраструктура — заправки, кафе, ринки. Плюс пожвавився наплив туристів навіть в умовах війни з росією — Ісакча розташована недалеко (півтори години їзди) від великого міста Констанца. На базі поромного комплексу відкрито туристичний інформаційний центр.

Тим часом переправа починалася з одного порома. Його побудувала спеціально для цього проекту румунська компанія NAVROM. Вартість — 480 тисяч євро. Осадка — 140 см. Вантажопідйомність — 15 вантажних автомобілів. Також є можливість переправлення автомобілів і людей. Щойно стане зрозуміло, що один пором не впорається, українська сторона зобов’язана побудувати ще один такий само. Тоді ми зможемо складати графік кожні півгодини. Один пором дає частоту раз на годину. Вже є дозвіл української та румунської влади на цілодобову роботу.

Стрімкі темпи будівництва нового порту

Новий дунайський порт в Орлівці Ренійського району досяг відвантаження майже 60 тисяч тонн на місяць. Поромний комплекс в Орлівці отримав статус річкового порту від Адміністрації морських портів України. З грудня 2022 року запущено перші два причали, і новий портовий комплекс щомісяця збільшує обсяги перевалки зернових та генеральних вантажів. «Ми починали з 12 000 тонн на місяць, а тепер, приблизно за 6 місяців, відвантажуємо майже 60 000 тонн на місяць», — сказав Юрій Дімчогло. Він також розповів, яке обладнання використовується для перевалки вантажів.

— З перевалки зерна ми працюємо з українським Заводом імені Кобзаренка. Для нас побудували 4 міні-навантажувачі, які допомагають обробляти в середньому 80 тонн на годину. А для генеральних вантажів ми орендували два крани Fuchs MHL 380. Вони дають можливість тритисячному судну завантажитися за 2—3 дні. Ми придбали підйомники, навантажувачі з радіусом дії стріли до 22 метрів.

Юрій Дімчогло також поділився планами щодо подальшого збільшення кількості причалів.

— Поки що ми оформлюємо документи на будівництво ще двох причалів. Якщо ситуація з морськими портами залишиться такою, то до кінця літа ми можемо вийти на 100 тисяч тонн на місяць.

Порт нині також готується до переробки олійних культур. Ми маємо намір придбати насоси для прямого перевантаження нафти з автоцистерн на судна. Основна увага приділяється генеральним вантажам: добривам, солі, металам тощо. Їх частки, за словами керівника, сьогодні недостатньо — це 1/3 частина.

Одеса.