Про це попередив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

На думку експертів, повернення до довоєнних ставок суттєво позначиться на ціні пального. Так, деякі з них наполягають, що бензин та дизель можуть здорожчати аж на 11 гривень.

Очільник фінансового комітету Верховної Ради заспокоює й прогнозує зростання ціни лише на 3—5 гривень. Однак точно передбачити її він не береться, мовляв, держава не контролюватиме ціну на ринку пального.

За словами голови парламентського комітету, з 1 липня ми повертаємось до довоєнних податків. Ставка ПДВ на нафтопродукти зросте із 7% до 20%, акциз на бензин — до 213 євро за тисячу літрів, на дизпальне — до 139,5 євро. Акциз на зріджений газ не зміниться і становитиме 52 євро. 

Отже, Гетманцев не погоджується з прогнозами експертів, що доведеться платити додатково ще 10—11 гривень. Він вважає, що здорожчання буде незначним. Хоча 3—4 додаткові гривні на літрі можуть суттєво позначитись на рівні добробуту більшості співвітчизників.

«Ми не можемо сьогодні передбачити, як поводитиметься ціна на пальне, бо часткове повернення довоєнних податків, яке відбулося в жовтні минулого року, не призвело до жодного здорожчання. Навпаки, пальне здешевшало з урахуванням світової кон’юнктури цін на нафту. Сьогодні маржинальність цього ринку досить висока, нафтотрейдери непогано заробляють. Така сама ситуація була у 2022 році, й націнка була досить високою.

Тому, напевно, частину того податку, що відновиться, вони візьмуть на себе, а частину перекладуть на споживача. За нашими підрахунками, це має бути на рівні 3—5 гривень», — сказав Гетманцев і поінформував, що держава в ціноутворення втручатися не буде. Ціну формуватиме ринок, її фактично відпустять у «вільне плавання».

Щодо нібито дефіциту пального, то за твердженням глави парламентського фінансового комітету, «імпорт палива до України здійснюється ритмічно, проблем із його наявністю сьогодні немає».

Потрібна реформа системи оподаткування бензину та дизеля

Засновник мережі АЗС Прайм Груп Дмитро Льоушкін на власній сторінці у Фейсбуці висловив кардинально іншу думку.

«Трейдери вважатимуть за краще посидіти на паркані, оскільки стрибок на ПДВ та акцизі жодною маржею не перекрити. Піде зростання божевільне, зростання викличе ажіотаж... кордони «стануть» через черги бензовозів...» — йдеться в дописі засновника Прайм Груп.

Підприємець зауважив, що аграрії зіткнуться з додатковими збитками через можливу паливну кризу. Їм доведеться возити врожай до Італії, віддаючи 30—40% його вартості за перевезення.

Думка директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна майже не відрізняється від бачення колеги. Понад те! Він прогнозує, що бензин здорожчає на 10—11 грн/л, дизельне пальне — на 7—8 грн/л, а скраплений газ — на 3,5 гривні.

Оцінки Куюна поділяє експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук. За його словами, вартість пального на АЗС в Україні може сягнути рівня цін квітня-травня 2022 року, коли на ринку був значний дефіцит, біля АЗС вишиковувалися довжелезні черги, а в уряді ламали голову: як налагодити більш-менш безперебійне постачання.

Додамо, на думку Сергія Куюна, щоб уникнути здорожчання пального, в Україні треба реформувати систему оподаткування нафтопродуктів. За словами експерта, є цілком реальні варіанти пом’якшення зростання цін та паралельно забезпечення надходження збільшених податків до бюджету.

«На прикладі ринку пального бачимо підтвердження статистики про поступове відновлення економіки. Ринок виконує своє завдання із забезпечення країни. З другого боку, купуємо дуже дорогі імпортні нафтопродукти, які веземо за тисячі кілометрів. За моїми оцінками, 8 гривень на літрі, або майже 15%, у ціні на АЗС — саме переплата за дорогу логістику та апетити закордонних постачальників».
Сергій Куюн резюмує, що з підвищенням цін забезпечити зростання постачання пального, яке спостерігалося в січні-травні, буде проблематично.

Бізнес не в захваті

Зайве, мабуть, казати, що й українська підприємницька громада, м’яко кажучи, не в захваті від повернення довоєнних податків на пальне.

Так, Спілка українських підприємців (СУП) закликала Кабінет Міністрів відстрочити терміни підвищення ставок податку на додану вартість та акцизів на пальне та відмовитись від їхнього підвищення з 1 липня.

Як наголосили в спілці, таке рішення є несвоєчасним, не має економічно виправданого ефекту, збільшить собівартість продукції українських виробників та витрати громадян, які підтримують економіку України.

Зокрема, зазначається, що зростання пального «відчують усі виробники та мікробізнес, орієнтований на експорт, адже логістичні компанії вимушені будуть підняти ціни на доставку, яка в умовах закритого неба відбувається тільки автотранспортом».

У ціну будь-якого продукту закладена вартість енергоносіїв, зокрема, пального. Найбільша така вартість — у харчових продуктах, тому підвищення цін на пальне призведе до очікуваного збільшення вартості продуктів щонайменше на 15—20%.

Підвищення цін на харчові продукти та падіння купівельної спроможності населення призведуть до суттєвого скорочення витрат населення на все, що не є товарами першої необхідності. І бізнес постраждає ще й через зменшення попиту на товари та послуги, що зі свого боку спричинить скорочення робочих місць та зростання рівня безробіття.

Підвищення ПДВ та акцизів, наполягають у СУП, може призвести до збільшення частки нелегального тіньового ринку нафтопродуктів, а бажане наповнення бюджету за рахунок підвищення податків на пальне буде відбуватися лише в короткій та середньостроковій перспективі.

Зазначимо, що лист з аргументами на користь відтермінування підвищення з 1 липня поточного року ставок ПДВ та акцизів СУП надіслала голові комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Гетманцеву та міністру фінансів Сергію Марченку.

Остання надія — на Президента

Додамо насамкінець, що на сайті Президента України 29 травня 2023 року оприлюднено петицію № 22/194154-еп з проханням скасування підвищення ПДВ з 7% до 20%, а також акцизів на пальне з 1 липня 2023-го.

Серед аргументів, якими оперують автори петиції, — значне здорожчання пального, яке потягне зростання цін на харчові продукти. А це прямий удар по найнезахищеніших верствах населення — по тому, хто сьогодні витрачає більшість свого доходу на харчі.

Збільшиться частка нелегального тіньового ринку нафтопродуктів на понад 20—30%. Наповнення бюджету за рахунок підвищення податку на пальне буде відбуватися лише в короткій та середньостроковій перспективі.

Збільшення вартості пального призведе до зменшення об’ємів його реалізації, збільшення кількості дешевшого фальсифікату, продажу пального через готівку чи поза касою, зрештою — до загального падіння економіки і як наслідок — падіння доходів держбюджету в перспективі.

Якщо петиція набере потрібну кількість голосів (25 000), Президент її розгляне, і, можливо, уникнемо здорожчання пального з 1 липня.

Стежимо за подіями.