Свято влаштовують уже вп’ятнадцяте. На ньому була приблизно сотня учасників різного віку та з різних куточків України.

— Етнофестиваль «Житичі» присвячується вирощуванню хліба. Для Житомира жито є культовою рослиною, звідси й назва. У програмі багато заходів, присвячених землеробським обрядам вирощування хліба: від посіву до випікання. Тому наше завдання — популяризувати старовинні обряди, які проводили наші пращури саме під час вирощування зернових. Перше свято, Юрія, є вдячністю сходам і проханням виростити гарний урожай, а друге — зажинки, коли жито дозріло і людям час виходити в поле, працювати десь два-три тижні та зібрати все збіжжя. Так зараз кажуть, а колись казали «збожжя», тобто те, що виросло на полі з Богом. Сьогодні ми пропонуємо всім, хто до нас приїхав, узяти участь у цих обрядах, подивитися, розказати, скуштувати, спробувати й на запах, і на смак, і на дотик усі процеси, які цього стосувалися, — каже господиня «Поліської хати» художниця Інна Величко (на знімку).

Гостина розпочалась із екскурсії та розповіді про створення етнографічно-мистецької перлини краю. Потім Інна Величко запросила всіх до участі в жниварських обрядах. Вона розповіла про традиції цього періоду в українців, а після щирої молитви та звернення до землі-матінки, запаливши громничну свічку та окропивши всіх непочатою водою, роздала жінкам серпи і повела на поле жати. За старовинним звичаєм зробила закрутку із колосся на краю поля, поставила поруч хліб із водою — щоб віднадити русалок. Перші два снопи зжатого жита розташувала навхрест, а зверху поклала хліб. Урочисто винесли перший сніп, який на Різдвяні свята прикрасить покуть у хаті. Розпочалися жнива.
Важливою складовою українських звичаїв є обрядова пісня. Своє мистецтво дарували присутнім учасники зразкового фольклорного гурту «Джерельце» під керівництвом Ангеліни Нестерової. Дівчата та жінки, як завше, приїхали в характерних для нашого регіону строях, навіть взулися у постоли. Порадували учасниці «Джерельця» гостей і розвагами, до яких активно долучилися люди різного віку: водили численні хороводи, грали в «Лободу» та інші дитячі забави. Дякуючи господині за гостинність, а ЗСУ — за можливість жити на своїй землі, заспівали пісню Миколи Вороного «За Україну».
Після двох тижнів жнив починалась молотьба. Інна Величко, створивши символічний тік, показала присутнім цей процес.
— Молотили ось таким ціпом, він має палку і бич, які між собою з’єднані шматками шкіри. На тік кладуть снопи в два ряди, повернувши один до одного колосками. Починають молотити, вдаряючи по колоссю бичами. І ось — уже перші зернини ми отримали, — розповіла Інна Величко, а затим передала ціп охочим.

Логічним продовженням обмолоту є вироблення борошна та випікання хліба. І тут на гостей свята чекав смачний сюрприз. Спеціально запрошений майстер-пекар Олексій Александров уперше на фестивалі «Житичі» провів майстер-клас із приготування живого хліба.

— Хлібну закваску я привіз із собою. Для того, щоби бездріжджовий хліб вийшов, він підходив у мене дванадцять годин та випікався у справжній печі. Щоб зробити хліб, від початку і до кінця потрібно майже дві доби, — наголосив пан Олексій. Чоловік за фахом — інженер квантової радіофізики, але п’ять років тому захопився мистецтвом випікання хліба. Нині проживає в селі Біла Криниця на межі між Київською та Житомирською областями. Багато їздить фестивалями, а також навчає підприємців технологій випікання такого хліба.

— На жаль, ми багато загубили хлібних традицій. Для свого майстер-класу я взяв інформацію з Вінницької області, Полісся і деякі прийоми з Закарпаття. У хлібі є два головні компоненти: вода і борошно. В Городському я показав, як зробити лляний хліб на заквасці й на цільному борошні, — розповів пан Олексій.

Звісно ж, усі присутні могли долучитися до процесу створення хліба, а також поласувати ним — щойно з печі. Смакували не лише ним — Інна Величко пригостила всіх мандриками, обрядовою обжинковою стравою з борошна та сиру, а зварений на живому вогні куліш теж нікого не залишив байдужим.

Свято доповнили виступи аматорських колективів із Житомира, фотосесія та теплі обійми.

Додамо, що фольклорний етнографічний фестиваль «Житичі» відбувся за традиційної підтримки управління національно-патріотичного виховання, молоді та спорту Житомирської ОВА спільно з Обласною молодіжною творчою спілкою художників та мистецтвознавців.

Житомирська область.
Фото автора.