До речі, про Колочаву написав роман чеський письменник Іван Ольбрахт, у 1920-1930-х роках знімалися кінострічки, друкувалися документальні фотооповіді про відважних опришків, безстрашних бокорашів-плотогонів, вівчарів-умільців, про тутешні багатовікові традиції...

І ось щойно за авторства Станіслава Аржевітіна, члена Національної спілки письменників України, побачило світ ошатне 640-сторінкове видання «Колочава. Земля». Дебютна презентація відбулася саме в Колочаві в конференц-залі місцевого Центру культурних послуг — за аншлагу, бо за приїзду шанованого гостя зі столиці одночасно відбулася й довгоочікувана, десята за рахунком, зустріч його однокласників.

Серед запрошених на презентацію також найповажніші — тутешні захисники України. Мужні воїни-патріоти, які борються з російським агресором. Вони першими удостоїлися книжкових подарунків.

Видання складається аж з 16 розділів зі вступною частиною «500-річний земельний родовід села Колочава», де з архівними підтвердженнями, зокрема, збереженими метричними церковними книгами, розповідається про земельні відносини в різні періоди: австро-угорський, чехословацький, другий мадярський, радянський і до теперішнього українського часу.

Одне слово, книжка надзвичайно цікава, різнопланова, заслуговує особливої уваги.

За своїх промов на її представленні це вже підкреслили Микола Дербак — директор Національного природного парку «Синевир», депутат Закарпатської обласної ради, Василь Худинець — голова місцевої Колочавської територіальної громади, Василь Кузьо — очільник ГО «Закарпатський край», Антон Ледней — заслужений учитель України та багато інших. Подякувавши автору за його невтомну працю, всі бажали успішно реалізовувати подальші творчі плани, адже Станіслав Аржевітін має намір видати цілу низку книжок циклу «З історії верховинського села Колочава» — аж десять!

Також слід сказати, що 62-річний Станіслав Аржевітін рекомендацій таки не потребує. Це — відомий український банкір і політик. Та й титулів має цілий оберемок: був народним депутатом двох скликань, заступником міністра з питань надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, є Генеральним скарбником Українського козацтва і заступником Гетьмана України, він — генерал-осавул, кандидат економічних наук, професор, повний кавалер орденів «За заслуги» і ще удостоєний ордена князя Ярослава Мудрого...

Особливо його шанують у Колочаві, бо тут, серед синіх гір, не лише народився, а й безліч корисних справ зробив для малої батьківщини. Варто лише нагадати про заснований ним скансен «Старе село», що вважаться нині одним з провідних музеїв не лише Закарпаття, а й України. Іміджу цьому селу додають ще два десятки пам’ятників — зокрема, й унікальних: загиблим заробітчанам, вівчарю або вчителям, які після Другої світової війни приїхали на Верховину працювати зі сходу й центру України. До речі, переважна більшість монументів зведена з його ініціативи.

Пан Станіслав також знаний краєзнавець та літератор. І в цих галузях плідно працює. Скрупульозно дослідив сиву історію верховинського села і видав книги-фоліанти «Шугаї» (2001),

«Релігія» (2007), двотомник «Карпатська Україна: епоха в добі» (2013), «Шкільництво» (2019).
Одне слово, нова книжка надзвичайно цікава, різнопланова, заслуговує особливої уваги.

Закарпатська область.

Фото Василя ПИЛИПЧИНЦЯ.