Тепер у Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики триває робота над підготовкою проекту до другого читання.
Нині Сімейним кодексом України передбачено принцип добровільності шлюбу (стаття 24), що передбачає вільну волю особи як на вступ у шлюб, так і на подальше перебування у шлюбі. Незважаючи на це, СК України передбачає норми, які суперечать вищезазначеному принципу, що призводить до порушення прав людини, а також дискримінації, зазначили автори законодавчої ініціативи серед яких, зокрема, Марина Бардіна, Олена Кондратюк, Олексій Жмеренецький, Марія Іонова та Інна Совсун.
Так, ст. 110 СК України передбачено, що: «Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини».
«Розірвання шлюбу у період вагітності, або коли дитині ще не виповнилося одного року, часто має важливе значення у сім’ях, де відбувається домашнє насильство, оскільки розірвання шлюбу є першим кроком для припинення насильства та захисту від насильства у майбутньому», — наголошують депутати. Адже хоча закон і передбачає розірвання шлюбу у разі вчинення протиправних дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, у випадку домашнього насильства, суд може відмовити постраждалій особі не лише у розірванні шлюбу, але й у відкритті провадження у справі. Навіть за наявності численних постанов про притягнення другого з подружжя до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Бо не у всіх справах, пов’язаних із домашнім насильством, одразу відкривається кримінальне провадження.
Ухваливши зміни до Сімейного кодексу, парламент зробив важливий крок до руйнування стереотипу «б’є — значить любить», переконана заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
«У нас за законодавством у випадку домашнього насильства, якщо жінка хоче розлучитися під час вагітності або коли ще не минув рік від народження дитини, суд застосовує практику примирення, тобто пропонує йти ще подумати. І, може, чоловік передумає бити дружину й життя налагодиться. Насправді це суперечить усім базовим правам людини, Конвенції захисту прав людини, європейському законодавству», — зазначила парламентарій, додавши, що укладання шлюбу — це справа добровільна і розірвання його теж має бути добровільним.
«На жаль, дуже часто кривдник продовжує чинити моральне або фізичне насильство, а жінка не може отримати розлучення, бо наявна ця норма щодо «примирення». Не можна нехтувати основоположними правами й добровільністю», — наголосила Євгенія Кравчук, нагадавши водночас, що відповідна законодавча ініціатива напрацьована в межах програми протидії домашньому насильству та виконання Стамбульської конвенції.
Наразі законодавці пропонують виключити частини другу, третю, четверту статті 110 СК України, які регулюють питання неможливості пред’явлення позову про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини.
Також проектом пропонується доповнити статтю 111 СК України частиною другою: «У випадку коли причиною розірвання шлюбу є ознаки вчинення домашнього насильства, незалежно від результатів розгляду цивільних, кримінальних чи адміністративних справ щодо домашнього насильства, заходи, передбачені частиною першою цієї статті, судом не застосовуються».
