Про це повідомила директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Загальна модель такої атестації вже напрацьована, проте потребує деталізації. Наступного року в пілотному проекті братимуть участь до 2000 четвертокласників, а через рік УЦОЯО планує провести пілотування моделі ДПА для дев’ятикласників щонайменше з одного предмета, розповіла Тетяна Вакуленко. 

На засіданні комітету розглядали контрольне питання щодо виконання Рекомендацій комітетських слухань на тему «Освітні втрати і освітні розриви на рівні загальної середньої освіти: вимірювання та механізми подолання», затверджених 11 травня. Заступник голови комітету Сергій Колебошин зазначив, що «з 51 пункту рекомендацій по 22 взагалі жодного руху поки що немає». Голова комітету Сергій Бабак (на знімку) зауважив, що за три місяці підготувати передбачену рекомендаціями комплексну Національну стратегію подолання освітніх втрат просто нереально.

Водночас робота за багатьма напрямами вже триває — як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях, є відповідні напрацювання, тож, на думку народних депутатів, при МОН варто створити робочу групу, яка координуватиме розробку стратегії.

Невідповідність між фактичними й очікуваними результатами навчання, освітні втрати і розриви як явище існували і за мирних часів. Проте протягом двох років ковіду і понад року війни ситуація в Україні катастрофічно погіршилася.

Масштаби проблеми ще мають вивчити й осягнути. Водночас за результатами проведеного Державною службою якості освіти дослідження вже можна робити певні висновки (йдеться про тестування учнів 6-х та 8-х класів з математики та української мови 2023 року на платформі Всеукраїнська школа онлайн). Як повідомив на засіданні комітету керівник ДСЯО Руслан Гурак, «більшість учнів 6-го та 8-го класу виконали тести з цих предметів на середньому рівні, хоча учні 8-х класів демонстрували дещо вищий результат — більший відсоток тих, хто виконав тест на достатньому та високому рівні».

«Можна сказати, що учні 6-х класів не змогли адаптуватися до дистанційного навчання повною мірою, — зазначив Руслан Гурак. — Тобто проблема ковіду в початковій школі і проблема повномасштабного вторгнення в базовій школі вплинула на 6-й клас і на початкову освіту дещо більше, ніж на учнів старшої школи, а саме 8-го класу».

Під час тестування з математики найскладнішими для шестикласників були завдання, що стосувалися основ геометрії, геометричних фігур та геометричних величин. В українській мові — завдання з розділів фонетика, орфоепія та розвиток мовлення.

«Для шестикласників виявилися надскладними завдання на читання і розуміння тексту!» — констатував Руслан Гурак. «Очевидно, є нагальна потреба в надолуженні незасвоєного ще з початкової школи матеріалу для успішного навчання на наступних освітніх рівнях загальної середньої освіти», — додав керівник ДСЯО.

Для восьмикласників найскладнішими завданнями з математики виявилися тести з розділу рівняння і нерівності, а з української мови — теми, які є провідними в програмі навчання для 7-х та 8-х класів та яким приділяється значна увага — морфологія та синтаксис. «...Діти у 6-х класах і у 8-х показують непогані результати, які стосуються знань і застосування набутих знань, однак коли йдеться про міркування, то результати тесту показують значно гірший результат», — зазначив Руслан Гурак. Так, дітям було складно зорієнтуватися, в яку з коробок можна помістити піцу, коли відомий її радіус. Водночас діти легко впоралися з більш абстрактними завданнями такого  типу. 

Кращі результати показували ті, хто виконував домашні завдання — до 30 хвилин або до години на день. Впливала на результат також підтримка вчителя.

Цікаво, що дівчата мали дещо вищі результати у складанні тестів. Учні в міських школах демонстрували вищий середній результат, ніж діти з глибинки. У столичних закладах та розташованих на сході країни досягали вищих результатів порівняно з ровесниками з інших регіонів.

Заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків наголосив, що результати проведеного ДСЯО дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни свідчать про те, що за останній рік погіршився психологічний стан здобувачів освіти, що теж має вплив на результати навчання.

Він розповів про заходи, які вживає МОН щодо виконання рекомендацій комітету і зокрема, про спроби забезпечити школи підручниками для 5-х і 6-х класів, створеними за програмою Нової української школи.

Цього року МОН звернулося до уряду з проханням виділити додаткові 500 млн грн, щоб додрукувати ці підручники. Одним з інструментів подолання освітніх втрат є використання варіативної частини навчального плану, зазначив Андрій Сташків, тож МОН наполягає на включенні відповідного фінансування — 6,1 млрд грн — до освітньої субвенції на 2024 рік (цьогоріч варіативна частина навчального плану при її формуванні не враховувалася). Учасники дискусії закликали вчителів користуватися діагностичними тестами, розміщеними на платформі Всеукраїнська школа онлайн, щоб визначати рівень освітніх втрат в кожному окремому класі.

«Наразі на цій платформі розміщено певні діагностичні тести з української мови і математики для 5-х і 7-х класів, історії України, географії, фізики для 8-х класів, а також з української мови, алгебри, геометрії, фізики, географії, історії України для 9-х класів та з географії і фізики для 10-х класів, якими можуть скористатися вчителі після початку навчального року для виявлення втрат і проведення учнями самооцінювання, — повідомив Андрій Сташків. — МОН підготовлено методичні поради щодо проведення вхідного діагностування та коригування календарно-тематично планування відповідно до освітніх потреб учнів...»