А відносини між нашими країнами навіть на формальному рівні не є партнерськими. З огляду на це народні депутати пропонують на законодавчому рівні врегулювати процедуру, згідно з якою міжнародні договори, укладені з країною-агресором, припинятимуться або зупинятимуться.

Для цього в парламенті зареєстровано проект змін до закону про міжнародні договори України щодо порядку припинення та зупинення дії міжнародних договорів із державою-агресором (державою-окупантом) (№ 9661).

У лютому 2022 року російська федерація здійснила повномасштабне вторгнення на територію України й підтвердила в такий спосіб свою руйнівну політику та збройну агресію, що триває з 2014 року. Ще в січні 2015-го Верховна Рада України прийняла постанову про Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, парламентів держав світу про визнання російської федерації державою-агресором (№ 1854). Парламент фактично визнав російську федерацію державою-агресором та закликав міжнародних партнерів зробити те саме. У зверненні зокрема наголошувалося на тому, що рф всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку.

Водночас протягом майже трьох десятків років Україна укладала чимало міжнародних договорів із росією. Але сусідня країна не виконує взяті на себе договірні зобов’язання. Навіть більше — воєнні дії рф щодо України порушують двосторонні та багатосторонні міжнародні договори. На цих аспектах наголошується у пояснювальній записці, яка супроводжує проект змін до чинного законодавства. Ініціатори цих змін пропонують встановити, що в разі визнання Верховною Радою України іноземної держави, з якою укладено міжнародний договір, державою-агресором (державою-окупантом) пропозиції щодо припинення або зупинення дії міжнародного договору з нею мають бути внесені відповідним суб’єктом не пізніше тридцяти днів з дня прийняття такого рішення. Міністерство закордонних справ та інші центральні органи виконавчої влади й державні колегіальні органи хочуть зобов’язати вносити пропозиції щодо припинення або зупинення дії міжнародних договорів України, укладених з державою-агресором (державою-окупантом), протягом тридцяти днів з дня набрання чинності пропонованого закону.

Натомість фахівці Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зауважують, що Конституція покладає низку повноважень у питаннях зовнішніх відносин та укладання міжнародних договорів не лише на парламент, а й на главу держави. «З огляду на наведене основна ідея законопроекту про те, що рішення про необхідність припинення/зупинення міжнародних договорів України, укладених з державою-агресором (державою-окупантом), парламент може прийняти самостійно, без врахування волевиявлення інших посадових осіб та органів держави, які згідно із законом мають повноваження щодо їх укладення та припинення, є досить сумнівною», — йдеться у висновку, наданому ГНЕУ до проекту змін № 9661. У цьому контексті наводиться правова позиція Конституційного Суду України, в якій зазначено: «Поділ державної влади є структурною диференціацією трьох рівнозначних основних функцій держави: законодавчої, виконавчої, судової. Він відображає функціональну визначеність кожного з державних органів, передбачає не тільки розмежування їх повноважень, а й їх взаємодію, систему взаємних стримувань та противаг, які мають на меті забезпечення їх співробітництва як єдиної державної влади. Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі».

На думку експертів, рішення про припинення чи зупинення дії міжнародного договору має ґрунтуватися на результатах аналізу вірогідних політичних, соціальних та інших наслідків, зокрема можливих бюджетних витрат.

Проект змін до закону про міжнародні договори надійшов у Верховну Раду наприкінці літа й тепер перебуває на розгляді у профільному комітеті.

Згідно з Конституцією

Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію. А територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Факт 

Згідно з опитуванням, проведеним соціологічною групою «Рейтинг» улітку цього року, з мешканцями росії не готові взаємодіяти 90 відсотків українців.