Про це йдеться в проєкті державного стандарту профільної середньої освіти, оприлюдненому Міністерством освіти і науки для громадського обговорення. Текст документа розміщено на сайті МОН.

Згаданий державний стандарт визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів профільної середньої освіти, загальний обсяг їх навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями, а також структуру та зміст профільної середньої освіти. «Вимоги до результатів навчання здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями: мовно-літературна; математична; природнича; технологічна; інформатична; соціальна і здоров’язбережувальна; громадянська та історична; мистецька; фізична культура», — йдеться у документі.

На його підставі розроблятимуть типові та інші освітні програми. Стандарт поширюватиметься на учнів 10—12-х класів середніх шкіл, а також студентів закладів професійної та фахової передвищої освіти, які одночасно з професією здобувають загальну середню освіту.

«Проєкт стандарту профільної освіти продовжує реформу «Нова українська школа», яка стартувала з першого класу 2018 року, — роз’яснюють у прес-службі МОН. — Передбачається, що 2027 року ці учні почнуть здобувати профільну освіту за новими стандартом і програмами. До цього, починаючи з 2025 року, відбудеться пілотування стандарту й моделей профільної освіти в окремих закладах».

Згідно з концепцією реформи «Нова українська школа» учні матимуть змогу визначати власну освітню траєкторію, обираючи свій профіль і частково — предмети для вивчення, зазначають у МОН. Водночас заклади освіти зможуть сформувати якнайкращу пропозицію для учнів відповідно до своїх можливостей.

Автори документа пропонують школам та учням обирати серед дев’яти освітніх галузей, у межах яких можна буде формувати відповідні освітні профілі завдяки вибору інтегрованих і міжгалузевих курсів, предметів (поглибленому вивченню предметів або курсів).

«Профільна середня освіта складається з профільно-адаптаційного (10-й рік навчання) та профільного (11—12-й роки навчання) циклів, що створює передумови для врахування вікових та індивідуальних особливостей, потреб та зацікавлень здобувачів освіти, виявлення та надолуження освітніх втрат, а також формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів на підставі їхнього усвідомленого вибору», — йдеться у проєкті нового державного стандарту.

Старша профільна школа матиме два напрями: академічний, з орієнтацією на продовження навчання в університеті, та професійний, орієнтований на ринок праці.

Водночас здобувачі профільної середньої освіти будь-якого напряму матимуть право змінювати і освітній профіль, і спрямування, а також здобувати подальшу освіту на інших рівнях.

«Навчальні результати, яких мають досягти учні на час завершення повної загальної середньої освіти, передбачають основний і поглиблений рівні. Тож заклади освіти зможуть відповідно до зацікавлень учнівства та своїх можливостей комбінувати власні моделі профілізації (поглиблене вивчення предметів, специфічні курси для поглиблення профільності, інтегровані рішення тощо)», — наголошують у МОН.

Щоб забезпечити таку профілізацію, до базового навчального плану включатимуть визначені учнем предмети і курси: у 10-му класі —105—210 годин за обраним профілем (на додачу до 35—140 годин обов’язкових предметів); в 11—12-х класах — 385—595 годин «вибіркових» дисциплін (плюс 70—280 годин поза обраним профілем) за два роки.

У базовому навчальному плані, який міститься у проєкті нового державного стандарту, для кожної освітньої галузі передбачено мінімальну й максимальну кількість годин, що дає змогу перерозподіляти їх між освітніми галузями, уточнюють у МОН. Години на вивчення освітніх галузей розподілені за роками / циклами навчання, щоб заклади освіти могли навчати за модульним принципом, реалізовувати з учнівством проєкти і впродовж року / семестру, і, до прикладу, упродовж одного тижня.

«Разом зі стандартами початкової та базової освіти проєкт стандарту профільної освіти створює цілісну концепцію навчального прогресу учнів у НУШ», — підсумовують у Міністерстві освіти. В основу цих трьох документів покладено компетентнісний підхід до навчання і єдиний перелік освітніх галузей.

Дослівно

Міністр освіти Оксен ЛІСОВИЙ: 

«Свобода — важлива цінність для освіти. А індивідуальні освітні траєкторії для учнів — це можливість якнайкраще її реалізувати. По-перше, це допоможе школярам навчитися ухвалювати рішення... По-друге, старша профільна школа з вибором власного освітнього шляху надаватиме можливість учням заглибитися у певну галузь знань та краще підготуватися до подальшого здобуття професії».

Вл. інф.

Фото Олександра КЛИМЕНКА (з архіву «Голосу України»).