Про це йдеться у Національному звіті за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022.

Про помітний брак вчителів, тобто нестачу педагогічних або допоміжних працівників, а також їхню недостатню або низьку кваліфікацію розповіли під час анкетування керівники закладів освіти.

«Значення відповідного показника в нашій країні вищі, ніж, наприклад, у Болгарії, Польщі та Грузії. Порівнюючи результати двох циклів (дослідження PISA. — Ред.), можна помітити тенденцію до більш відчутної нестачі педагогічних кадрів, адже у 2018 р. менша кількість 15-річних учнів навчалася в закладах, де, на думку керівників, гостро постала відповідна проблема. Це зниження може бути одним із наслідків війни, через яку частина педагогів змушена була залишити країну або переміститися в інші регіони й з різних причин піти з професії», — йдеться у короткій версії звіту, оприлюдненій на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

Водночас в Україні простежується тенденція до збільшення частки вчителів, які проходять курси підвищення кваліфікації (запитання анкети стосувалося останніх трьох місяців перед проведенням дослідження в закладах освіти). Порівняно з 2018 роком відповідний показник у 2022-му зріс на 20 відсоткових пунктів.

При цьому частіше курси підвищення кваліфікації проходять ті вчителі, які працюють у закладах освіти, де навчаються учні з вищим соціально-економічним статусом.

«В Україні 15-річні учні, які навчаються в закладах освіти, де не відчувається нестачі вчителів і де вчителі беруть участь у заходах з підвищення кваліфікації, отримали вищі бали з математики. Щоправда, після врахування соціально-економічного статусу учнів і шкіл різниця в балах з математики втрачає значущість. Це може означати, зокрема, що наявність і якість людських ресурсів нерівномірно розподілені між закладами освіти», — йдеться у короткій версії звіту.

Автори дослідження також розпитали в керівників шкіл про матеріальне забезпечення навчального процесу. У наших закладах освіти відчутними є проблеми, пов’язані з браком або низькою якістю навчальних матеріалів (тобто засобів навчального призначення та інфраструктури), а також цифрових ресурсів. «Відповідні показники нашої країни є значно вищими за показники всіх референтних країн, а також країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Це може бути пов’язано з тим, що в умовах війни матеріальні ресурси набувають надзвичайно великого значення для освітнього процесу, — зазначають автори звіту. — Так, відсутність необхідної інфраструктури, зокрема облаштованих укриттів, унеможливлює здійснення освітнього процесу в очному форматі, а брак чи неналежна якість цифрових ресурсів робить неможливим якісне навчання в дистанційному форматі».

Керівники закладів освіти в Україні вище оцінюють готовність своїх закладів до цифрового викладання, ніж у середньому їхні колеги по країнах ОЕСР. Відповідний індекс для України 0,35. Серед референтних країн його значення вище лише в Болгарії (0,55). Про найменшу ж готовність до цифрового навчання, хоч як дивно, повідомили керівники закладів освіти Естонії, хоча саме ця країна могла би слугувати прикладом якісно цифровізованої освіти.

Нагадаємо, що Національний звіт підготували провідні аналітики Українського центру оцінювання якості освіти за підтримки Організації економічного співробітництва та розвитку.

PISA-2022 вказала не лише на нижчий, ніж у середньому по країнах ОЕСР, рівень сформованості математичної, читацької та природничо-наукової грамотності українського учнівства, а й на масштаби навчальних втрат порівняно з 2018-м. За стандартами PISA, вони еквівалентні піврічному навчанню з природничо-наукових дисциплін, одному року навчання з математики та двом — із читання.

Крім того, PISA-2022 підтвердила наявність значних гендерних розривів у галузі читання та математики серед українського учнівства. У читанні хлопці відстають від дівчат більш як на рік навчання, але випереджають їх на 10 балів з математики.

Результати PISA засвідчують, що успішність учнів значною мірою залежить від їхнього соціально-економічного статусу. Учні з високим соціально-економічним статусом мають вищі результати з математичної, читацької та природничо-наукової галузей порівняно з учнями з низьким соціально-економічним статусом.

При цьому учні з нижчим соціально-економічним статусом найчастіше навчаються в Україні у звичайних школах або професійно-технічних закладах освіти й проживають у невеликих містах, селищах або селах, а з вищим — навчаються в ліцеях, гімназіях та спеціалізованих школах і проживають у великих містах.

Найпомітнішою є різниця в результатах учнів, які мешкають у сільській місцевості та великих містах: різниця в балах з математики цих категорій українських 15-річних підлітків становить 92 бали, що за стандартами PISA-2022 еквівалентно більш як 4,5 року навчання.

Довідково

Міжнародне порівняльне дослідження якості освіти PISA (Program for International Student Assessment) започатковано Організацією економічного співробітництва та розвитку 1997 року. Під час дослідження оцінюють не засвоєння шкільного матеріалу, а здатність учнів використовувати здобуті знання, уміння та навички в житті. Оцінюють грамотність 15-літніх учнів у таких освітніх галузях, як читання, математика та природничо-наукові дисципліни.

Вл. інф.

Фото Олександра КЛИМЕНКА (з архіву «Голосу України»).