Такі санкції передбачено проектом закону України № 10392 «Про академічну доброчесність», зареєстрованим у парламенті 8 січня. Документ внесено Русланом Стефанчуком, Юлією Гришиною, Володимиром Вороновим, Романом Грищуком та групою інших народних депутатів.
Його автори пропонують притягати до академічної відповідальності здобувачів освіти, починаючи з 14-річного віку, тобто фактично зі школи. Серед іншого порушників можуть зобов’язати повторно пройти відповідний компонент освітньої програми або ще раз скласти оцінювання (включаючи підсумкове оцінювання або атестацію).
Відповідні санкції пропонують також застосовувати до педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників закладу освіти, наукової установи. Зо-крема, через порушення академічної доброчесності їх можуть на певний строк виключити зі складу вченої ради, інших колегіальних органів управління закладів освіти чи наукових установ, позбавити права бути науковим керівником (консультантом) здобувачів вищої освіти (здобувачів ступеня доктора наук), позбавити права участі в атестації здобувачів вищої освіти на певний строк і навіть позбавити наукового ступеня, вченого чи педагогічного звання. Відповідно до законопроекту, до них також зможуть застосовувати заходи «в межах притягнення до дисциплінарної відповідальності: догану; звільнення із закладу освіти чи наукової установи».
«Законопроект визначає цінності, основні принципи і правила академічної доброчесності, механізми її формування та забезпечення, види порушень академічної доброчесності та відповідальність за такі порушення», — повідомила в соцмережах народний депутат Юлія Гришина. За її словами, тепер «фрагментарне регулювання питань академічної доброчесності на рівні різних законодавчих актів об’єднується в межах одного закону», а заклади освіти, наукові установи отримають чіткий дороговказ щодо мінімальних вимог для формування простору академічної доброчесності та інструментарій для реагування на порушення.
«Законопроект запроваджує в академічну та освітню сфери позитивні європейські практики подолання різних проявів академічної недоброчесності», — наголосила Юлія Гришина.
Цікаво, що самоплагіат автори документа також зараховують до порушень. Загалом у проекті закону перелічено 12 основних видів академічної недоброчесності: відчуження авторства; академічний плагіат; приписування авторства; самоплагіат; фабрикація; фальсифікація; недоброчесне оцінювання результатів навчання; несамостійне виконання завдання; недозволена допомога; академічний саботаж; схиляння до порушення академічної доброчесності; інституційні порушення академічної доброчесності.
Крім того, додаткові види порушень академічної доброчесності можуть визначатися спеціальними законами у сфері освіти і науки або закладами освіти та науковими установами.
Заходами реагування на порушення академічної доброчесності законопроектом визначено виховні заходи, притягнення до академічної та/або дисциплінарної відповідальності, реагування на порушення академічної доброчесності під час проведення конкурсів, а також інституційні заходи реагування.
