Таке переконання висловив голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Водночас парламентарій наголосив, що українським медіа допомагають не просто пережити складні часи, а й якісно розвиватися.

Представники Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, а також Комітету з питань свободи слова провели виїзне засідання в офісі Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Під час основного блоку говорили про поточний стан, перспективи та плани на майбутнє Суспільного мовлення в Україні. А також — про безпеку роботи працівників медіа під час висвітлення подій, пов’язаних зі збройною агресією рф проти України. Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, як модератор заходу, акцентував, що це вже вдруге українські парламентарії розглядають питання, пов’язані з роботою Суспільного мовника, на території телерадіокомпанії. Народний депутат відзначив роль Суспільного мовлення України в процесі євроінтеграції.

«Суспільне — найкраще місце для планування і підбиття підсумків», — зазначив, зі свого боку, очільник Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. «Радий, що мій шлях голови Комітету з питань свободи слова почався саме з цього медіа, яке роками тримає марку. Підбили підсумки 2023 року для Суспільного мовлення, вислухали керівництво медіагрупи та проговорили подальші плани. А ще — багато хвалили мовника, бо ж є за що», — підсумував подію народний депутат на своїй сторінці у Фейсбуці. За словами Ярослава Юрчишина, рівень довіри аудиторії Суспільного охоплює 86 відсотків. А його ключова заслуга полягає в тому, що команда залишалася незалежною та стає дедалі професійнішою в умовах війни. «Понад 10 мільйонів підписників на діджитал-платформах, — наголошує він. — 1460 сюжетів поширили колеги по Європейській мовній спілці.

Професійне висвітлення війни, культури, історії та спорту. Суспільне стало флагманом в усіх цих напрямках. За умов недостатнього фінансування досягати таких результатів — це велика заслуга команди».

Під час зимової сесії ПАРЄ в ухваленій резолюції «Гарантування свободи медіа та безпеки журналістів: зобов’язання держав-членів» окремо відзначено поступ українського Суспільного мовника, повідомила очільниця підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Євгенія Кравчук. Суспільному вдавалося мовити навіть там, де решта каналів не могли пробитися через російські «глушилки», та розбудувати найбільшу мережу локальних журналістів, зазначила вона. На своїй сторінці у Фейсбуці народний депутат подає таку статистику: 1460 сюжетів Суспільного поширили 108070 разів на 219 каналах 85 мовників світу; майже 1200 світлин про події в Україні Суспільне надало до фотобанку «Getty Images».

З приводу питання безпеки журналістів, яке порушували під час виїзного засідання, Євгенія Кравчук зауважила: «Понад десять тисяч журналістів отримали акредитацію в Україні. Уперше з часів Другої світової війни така велика кількість медійників працює у надскладних і небезпечних для життя умовах, документуючи, в тому числі, воєнні злочини». За словами парламентарія, Суспільне нині це не лише внутрішнє питання, а й зовнішньополітичний пріоритет. «Наші євроінтеграційні прагнення вимагають посилення Суспільного мовника, що відображено у низці документів щодо набуття членства в ЄС, — акцентувала Євгенія Кравчук. — Будемо й надалі тісно співпрацювати, щоб Суспільне досягло кожного українця у кожному місті та селі України».

У заході, окрім народних депутатів, які входять до двох парламентських комітетів, також взяли участь тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв та голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк. Про роботу Суспільного за 2023 рік та плани на 2024-й розповіли голова Наглядової ради НСТУ Світлана Остапа і голова правління НСТУ Микола Чернотицький, а про безпеку працівників медіа, що висвітлюють бойові дії, — член Правління НСТУ Дмитро Козлов.

Факт

Суспільне — найбільша незалежна медіакомпанія України, до якої входять такі загальнонаціональні телеканали, як «Перший», «Суспільне Новини», «Суспільне Культура», «Суспільне Спорт» та мережа з 24 місцевих та регіональних каналів.

А також — радіостанції з найбільшою регіональною мережею: «Українське радіо», «Радіо «Промінь», «Радіо «Культура», «Радіоточка». Радіостанції Суспільного можна слухати мовами національних спільнот у мобільному застосунку.

А ще це 204 сторінки в соціальних мережах і на платформі «YouTube». Та 231 сторінка на подкаст-платформах.

Фото зі сторінки Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики у Фейсбуці.