61 відсоток із них — жінки, чотири відсотки — люди з інвалідністю. Про це розповіла народна депутатка Тетяна Циба під час круглого столу «Проєкт «Візія-2033»: внутрішньо переміщені особи як джерело робочої сили в Україні сьогодні».
«Я подивилась статистику: які області прийняли найбільше переселенців. І була трохи здивована. Вважають, що люди виїхали переважно на захід України. Але насправді найбільше прийняла Дніпропетровська область — 390 тисяч осіб. Харківська — 356 тисяч і Київська область — 334 тисячі. Із західних областей найбільше переїхали на Львівщину. Потім ідуть Полтавська, Запорізька, Одеська, Вінницька, Закарпатська», -повідомила Тетяна Циба.
За її словами, під час ретельнішого вивчення цих процесів з’ясувалося, що люди здебільшого обирають місце для переїзду недалеко від дому. А також оцінюють можливість знайти там роботу.
Народна депутатка зауважила: влада розуміє, що переселення людей через війну — величезний виклик, який не вдасться вирішити швидко. Кабінет Міністрів навесні минулого року ухвалив Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення до 2025 року. Вона передбачає підтримку для переселенців на всіх етапах — від евакуації, під час соціальної адаптації на новому місці й до моменту повернення додому.
Тетяна Циба розповіла про низку напрямів, над якими працює держава для підтримки українців, яких російська агресія вигнала з їхніх домівок.
«Вимушені переселенці отримують допомогу на проживання: дві тисячі на дорослого та три тисячі для дітей та людей з інвалідністю. Вони мають можливість жити у тимчасових помешканнях — готелях, санаторіях. За проживання держава компенсує плату за комунальні послуги. Також люди, які безплатно прихистили внутрішньо переміщених осіб у своїх помешканнях, мають за це компенсацію», — наголосила Тетяна Циба.
Ще один напрям — економічний. Стосується надання кредитів та допомоги в пошуку роботи.
«Люди, які тікали від війни 10 років тому, і які стали переселенцями після повномасштабного вторгнення, кажуть, що основна проблема — це власне житло. Вони хочуть розуміти, де зможуть залишитися й наново будувати своє життя. 650 сімей отримали кредити за програмою пільгового іпотечного кредитування на купівлю готового житла на кінець жовтня 2023 року. Середній розмір позики — 1,6 мільйона гривень. Безумовно, це крапля в морі, але добре, що вона є.
Ще один величезний виклик — робота для переселенців. У Фонді зайнятості є багато програм, які надають гранти на перенавчання. Люди можуть здобути додаткову освіту і працювати за новою спеціальністю», — поділилася Тетяна Циба.
Вона розповіла про програму мікрогрантів для розвитку власного бізнесу, яку фінансує уряд Німеччини.
«Це програма не тільки для тимчасово переміщених осіб, а для всіх українців. На кінець минулого року 449 мікропідприємств отримали разові гранти на суму 4,5 тисячі євро. 142 підприємства — до 20 тисяч євро. 60 стартапам надали гранти до 7 тисяч євро. Ці цифри, можливо, не дуже вражають, але за кожною з них стоять сім’ї, підприємства, які дають роботу іншим людям», — сказала Тетяна Циба.
Важливою складовою державної підтримки є компенсації роботодавцям за те, що вони беруть на роботу людей з-поміж внутрішньо переміщених осіб.
«Роботодавцю, який сплачує за працівника-переселенця єдиний соціальний внесок, держава компенсує 7100 гривень. Таку допомогу надають протягом трьох — шести місяців, але це непоганий стимул, щоб брати людей на роботу. Крім цього, роботодавцеві компенсують транспортні витрати на переїзд переселенця до іншого регіону. І якщо він відправляє працівника на перекваліфікацію чи курси», — зауважила народна депутатка.
Тетяна Циба додала, що для внутрішньо переміщених осіб є особливості в отриманні статусу безробітного. Допомога по безробіттю призначається з першого дня отримання статусу на період до 90 днів, а для осіб передпенсійного віку — до 360 діб. Якщо особа не може відвідувати центр зайнятості, є можливість звернутися онлайн.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
