Захисники мають відчувати, що вони потрібні й важливі. Ті, хто в тилу, — працювати задля Перемоги. І всі ми — бути єдиним великим народом. Про це сказав Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв’ю «Єдиним новинам».

«Законопроект про мобілізацію — один із найскладніших, які були у Верховній Раді. Він пов’язаний з конституційним обов’язком — захистом країни. Тому важливо на законодавчому рівні забезпечити розумний баланс між обов’язком і правами людини», — зауважив спікер.

Наводимо інші важливі тези цієї розмови.

Про терміни розгляду мобілізаційного законопроекту

Верховна Рада в першому читанні ухвалила   (7 лютого. — Ред.) законопроект про мобілізацію й визнала його невідкладним. У парламенту є 14 днів між першим і другим читанням, щоб народні депутати внесли поправки.

Триває велика дискусія. Лідери фракцій і груп висловлювали свої побажання до цього документа. Тепер його доопрацьовують у Комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. 21 лютого — останній день, коли можна подати правки.

Про блокування банківських карток ухилянтів

Навколо законопроекту про мобілізацію точиться багато дискусій. Зокрема, про надмірність втручання у права та свободи громадян (в тому числі законопроект передбачає і блокування банківських рахунків людей, які не з’являються в територіальні центри комплектування. — Ред.). Та ми маємо розуміти: проти нас воює армія, яка бере не військовою майстерністю, не новітніми технологіями, а кількістю людей. Вони вже оголосили додаткові хвилі мобілізації й за кілька місяців сотні тисяч росіян будуть на лінії зіткнення.

Ми маємо знайти такий варіант, який дасть змогу підтримувати лінію оборони, проводити контратаки, а з іншого боку — забезпечить справедливість.

Норму про блокування банківських карток, звісно, треба переглянути. Викидати людину з соціального життя — неправильно. У законі має бути відображено, що будь-які примусові заходи можуть бути тільки за рішенням суду.

Так будується правова держава.

Про бронь для аспірантів

У цьому питанні треба знайти баланс. Хто справді хоче йти в науку, повинні мати право здобути науковий ступінь. Але для цього має бути звітування: що ти зробив?

Однак не можна дискримінувати за формою оплати (законопроект про мобілізацію містить норму, що аспіранти-контрактники не мають права на відстрочку, а в аспірантів на бюджетній формі вона є. — Ред.). Народні депутати, які є докторами наук, професорами, наполягатимуть на поправці, щоб захистити аспірантів, які хочуть рухати українську науку.

Про те, скільки служитимуть українці

Закон про мобілізацію повинен забезпечити справедливість і в тилу, і на першій лінії. Воїни мають право знати, коли вони зможуть демобілізуватися. Була запропонована формула про 36 місяців. У цьому питанні теж є два моменти: 36 місяців на передовій — це один формат, а за 800 кілометрів від фронту — інший. Можливо, комітет запропонує якусь квоту — скільки із цих 36 місяців ти повинен бути на передовій, щоб отримати можливість демобілізуватися.

Треба підготувати інших військових, щоб не провалити фронт. Коли ці люди, які нині служать, вийдуть із передової, на їхнє місце має прийти рівноцінна заміна, яка зможе якісно виконувати завдання військового керівництва.

Влада й опозиція — одна фракція, ім’я якій Україна

У перші дні повномасштабного вторгнення лідери фракцій та груп домовилися, що в парламенті буде одна фракція — ім’я якій Україна. І тривалий час ішли саме з цим баченням.

Єдність потрібна Україні. Це єдина річ, проти якої російська федерація не може знайти якоїсь протидії, хоча активно намагається.

Більшість дослуховується до всіх розумних ідей. І багато приймають з того, що пропонує опозиція. Але рішення ухвалює більшість. Так було, є й буде. Це називається демократія.

Про міжнародну діяльність парламенту

Головне завдання міжпарламентської діяльності — світова підтримка України. Повномасштабна війна триває два роки, а українське питання не сходить з порядку денного світових ЗМІ й парламентів.

Також це військова й фінансова підтримка. У переважній більшості країн такі рішення ухвалюють парламенти. Сподіваюсь, скоро Європейський парламент проголосує за виділення Україні 50 мільярдів євро (голосування має відбутися на сесії Європейського парламенту 26—29 лютого. — Ред.). Сенат США прийняв рішення про надання Україні понад 60 мільярдів доларів, тепер його має підтримати Палата представників. Від парламентів інших країн ми очікуємо рішень про постачання зброї.

Українська влада працює над продовженням тиску на російську федерацію. У Конгресі США ми проговорювали закон REPO (Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity for Ukrainians Act — Закон про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців. — Ред.). Він дасть можливість конфіскувати активи росії у Сполучених Штатах. Те саме пропрацьовують з парламентами Бельгії, Канади. Це важлива і кропітка робота. Бо за цю війну повинен заплатити путін і російська федерація, а не платники податків у США, Євросоюзі, Канаді чи Великій Британії.

Ще один напрям діяльності — Формула миру Президента України Володимира Зеленського. Очікуємо на Глобальний саміт миру (з ініціативи України він відбудеться у Швейцарії, дата та інші деталі поки що невідомі. — Ред.), а після цього буде парламентський саміт миру. Також цьогоріч утретє, в Латвії, відбудеться парламентський саміт Кримської платформи.

І один з найважливіших напрямів парламентської діяльності у міжнародній сфері — крім оборонного, фінансового, гуманітарного — пов’язаний з нашим рухом до Європейського Союзу та НАТО. Це чіткі стратегічні напрями, за якими працює парламент.

Цитата

«Два роки війни Верховна Рада в дуже складних умовах виконує покладену на неї функцію. І я вважаю, справляється з нею. Хочу подякувати народним депутатам, які з 24 лютого 2022 року й дотепер ефективно працюють і приймають усі необхідні рішення за програмами ЄС, МВФ та макрофінансової допомоги».

Руслан СТЕФАНЧУК, Голова Верховної Ради України.

Цифра

401
народний депутат — стільки парламентаріїв сьогодні працюють у Верховній Раді. Це історично мінімальна кількість за всю історію незалежності України, розповів голова законодавчого органу Руслан Стефанчук у телевізійному інтерв’ю 15 лютого. «Через воєнний стан ми не проводимо вибори. Але така вже доля цієї Верховної Ради — працювати до Перемоги. Сподіваюся, дійдемо до неї цим самим складом», — сказав спікер.

Цитата

«Україна демонструє швидкий поступ до Європейського Союзу. Ми менш як за пів року здобули статус кандидата. І трохи більш як за рік — відкрили перемовини. Такого не показувала жодна інша країна, яка є членом ЄС. Зараз ми перебуваємо на важливому етапі, коли мають бути досягнуті домовленості про конкретні перемовини. Велике навантаження в цьому процесі покладається на Верховну Раду. І ми налаштовані рухатися швидко».

Руслан СТЕФАНЧУК, спікер парламенту про європейську інтеграцію України.