Досягнення наших цілей у війні, розвиток Сил оборони й безпеки, робота оборонно-промислового комплексу, забезпечення економічного зростання та інтеграції України до світових ринків, реалізація Української формули миру, гарантії безпеки для України та захист життів наших людей, — це далеко не всі теми, які обговорювали під час панельних дискусій за участі топ-посадовців, військово-політичного керівництва держави та представників громадських організацій.

Два роки тому розпочався новий етап міжпарламентської дипломатії

Для парламенту, як і для всіх, 24 лютого 2022 року було тією датою, яка розділила життя на до та після. Саме тоді й розпочався новий етап міжпарламентської дипломатії. На цьому наголосив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час форуму.

«Увечері 24 лютого із одного з підвалів будівлі Верховної Ради я зробив перший воєнний дзвінок до тодішньої спікерки Конгресу США Ненсі Пелосі. І ми почули чіткі, зрозумілі слова підтримки з боку Конгресу США і розпочали нову сторінку, яка стала пріоритетною», — зазначив він.

Політик акцентував увагу на низці важливих етапів, які парламенту вдалося виконати за два роки широкомасштабної війни.

«Насамперед разом із Президентом та урядом Верховній Раді, як єдиному законодавчому органу, за цей період вдалося суттєво згуртувати міжнародне парламентське співтовариство, яке сьогодні активно працює і допомагає Україні», — сказав Руслан Стефанчук.

Також відбувалися виступи Президента Володимира Зеленського у парламентах багатьох країн світу. «Деякі парламенти робили це вперше за свою історію. Деякі — вперше у цьому сторіччі. Це приїзд і виступи парламентаріїв інших країн у стінах Верховної Ради. Це і великий рівень так званої айфон-дипломатії, яка нині існує між спікерами в усьому світі», — сказав політик.

Крім того Руслан Стефанчук наголосив на низці важливих політичних рішень, ухвалених парламентами інших країн, які стосуються засудження агресії рф, визнання рф державою, яка підтримує тероризм, щодо застосування санкцій, блокування та конфіскації активів рф, розслідування скоєних злочинів та притягнення до відповідальності за них.

«Ми також організували активну діяльність із парламентськими асамблеями. І нині ПАРЄ, ПА ОБСЄ, ПАЧЕС уже прийняли рішення, що росія більше не є членом цих організацій», — зазначив Спікер, додавши, що така міжнародна ізоляція дуже важлива для того, щоб питання України не сходило з порядку денного.

Другий важливий етап — матеріальна підтримка України.

«Ви чудово знаєте, що в переважній більшості країн такі рішення затверджуються парламентами. І наша співпраця з Конгресом, Сенатом США та іншими країнами свідчить, що попри політичні процеси, які є в багатьох парламентах, там немає іншої думки, крім тієї, що Україну треба підтримувати», — сказав Руслан Стефанчук.

Євроінтеграційний шлях

Голова Верховної Ради також відзначив ключову роль парламенту на нашому євроінтеграційному шляху. «Парламент прийняв усі необхідні законодавчі акти, які ставилися нам як вимога щодо нашого потенційного членства в ЄС. Ці акти ухвалювалися і на стадії кандидатського статусу, і відкриття перемовин. І буквально декілька днів тому ми прийняли завершальний законопроект про лобіювання, який знімає всі перешкоди для затвердження переговорної рамки», — повідомив він.

Крім того, в контексті євроінтеграції політик відзначив іще один здобуток українського парламенту — співпрацю із Європейським парламентом.

«Безперечно, цьому сприяла ціла низка обставин. Але особливо хочу подякувати Президентці Європарламенту Роберті Мацолі та всім парламентаріям за те, що за цей період ми отримали абсолютно нову якість нашої співпраці. Вона виражалась багато у чому. Насамперед у Меморандумі про співпрацю, який ми підписали минулого року з Президенткою ЄП, і це означає, що в Україні буде відкрито Офіс Європарламенту, а в Брюсселі — Верховної Ради України. Українські депутати також зможуть отримати статус спостерігачів на засіданнях ЄП ще до моменту вступу України до ЄС», — зауважив Руслан Стефанчук, додавши, що надзвичайно високий рівень співпраці з ЄП на сьогодні мають також і комітети Верховної Ради. «Це можливість синхронізуватися на шляху до ЄС», — сказав він.

Іще одним досягненням парламенту Руслан Стефанчук назвав наглядне скорочення відстані між Україною та її членством у Північноатлантичному альянсі. «Сьогодні, спілкуючись із кожним закордонним парламентарієм, кожним спікером чи парламентською делегацією, ми порушуємо питання Вашингтонського саміту. Ми просимо, щоб парламенти тиснули на свої уряди, президентів у прийнятті рішень, які забезпечать успішність проведення Вашингтонського саміту цього року», — зазначив політик.

Окремо глава парламенту торкнувся теми Голодомору, нагадавши, що за два роки широкомасштабного вторгнення вдалося більш як удвічі збільшити кількість парламентів, які визнали Голодомор геноцидом українського народу. «Це дуже великий поступ для подальшого визнання на всесвітньому рівні цього найжахливішого лиха, яке відбулося з українською нацією», — переконаний Руслан Стефанчук.

Голова Верховної Ради торкнувся й інших ініціатив, підтримка яких здійснюється на міжпарламентському рівні. Зокрема акцентував увагу на Формулі миру Президента Володимира Зеленського. Парламент, за словами Руслана Стефанчука, матиме свій трек під час проведення відповідного саміту, так само, як мав трек у межах Кримської платформи.

«Ви знаєте, що парламенти за минулі два роки дуже активно підтримували цю ідею. І саміт, який відбувся в Празі, дав можливість зібрати 70 парламентів і парламентських організацій. Цього року ми будемо проводити цей захід у Латвії», — нагадав політик. Він констатував, що робота парламенту, спрямована на активне використання міжпарламентської дипломатії, триватиме: «Ми разом пропрацювали роботу з Європарламентом, активно працюємо у форматі Вишеградської групи плюс Україна, також розраховуємо пожвавити формат взаємодії у трикутниках: Україна—Польща—Литва, Україна—Молдова—Румунія. І взагалі переглянути роботу з нашими найближчими сусідами. Ми цінуємо двопалатну та двопартійну підтримку США, яку маємо сьогодні. Але ми продовжуватимемо роботу в цьому напрямі, й найближчим часом ви отримаєте новий приклад спікерської співпраці щодо просування інтересів України в Конгресі США».

«Весь цей час парламент працював, працює і буде працювати задля нашої спільної Перемоги. І нам це вдасться. Слава Україні», — наголосив Руслан Стефанчук.

Попереду багато завдань

У свою чергу Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів про основні завдання та виклики, які стоять перед урядом. І перший виклик — це оборона та обороноздатність. «Ми витримали перший удар, радикально трансформуємо українську оборону. Виробничі потужності ОПК зросли втричі, виробництво дронів збільшилося у сто разів. Ракети, артилерія, снаряди, нові виробництва техніки та зброї — це все з’явилось у масштабах, які боляче відчуває і буде відчувати ворог», — сказав він.

Другий виклик — економіка та фінансова стійкість. За словами прем’єра, нам вдалося утримати економіку, і в 2023 році почалось економічне відновлення, адже ВВП зріс на понад 5%. «За 2022—2023 роки ми домовилися й залучили 74 мільярди доларів США зовнішнього фінансування, сформували світову фінансову коаліцію для підтримки бюджету. Завдяки цьому змогли витрачати всі наші внутрішні ресурси на оборону держави», — наголосив глава уряду, додавши, що з третім викликом — виконанням соціальних програм — уряд також упорався.

Торкнувся Денис Шмигаль і російського енергетичного терору, і блокади українських морських портів росією. А також акцентував увагу на масштабних руйнуваннях та відбудові зруйнованого.

«Для нас було принципово розпочати відновлення вже нині, не чекаючи завершення війни. Ми вже відновили 23 тисячі багатоповерхівок та приватних будинків, майже 900 медичних та понад 600 освітніх закладів, 9200 об’єктів критичної інфраструктури. Ми створили коаліцію для відновлення України і переконали партнерів у важливості почати швидку відбудову», — наголосив глава уряду.

Ще одним викликом він назвав пришвидшення попри війну вступу України в ЄС. «2022 року ми отримали п’ять так званих безвізів із Європою — енергетичний, транспортний, економічний, митний та цифровий. Отримали статус держави-кандидата в члени ЄС, виконали всі рекомендації, запустили масштабні європейські реформи. Як результат нашої успішної роботи — Єврорада ухвалила рішення про початок переговорів про вступ України до ЄС, — зазначив Денис Шмигаль, додавши: — Те, що нам вдалося досягти, — це не константа, це не дає нам права зупинятися. Попереду непростий шлях. У війні переможе той, у кого сильніша економіка, надійніші союзники та є здатність ефективно направляти більше ресурсів на знищення ворога».

Фундамент сили

Фундамент нашої сили, наголосив Денис Шмигаль, це оборонно-промисловий комплекс. «Наша мета — виробляти якомога більше зброї самим. Ми вдячні нашим союзникам, партнерам і не сумніваємось у їхній підтримці, але маємо бути максимально самодостатніми в цьому питанні. Друге наше завдання — забезпечити країну фінансовими ресурсами», — зауважив прем’єр, акцентувавши увагу на тому, що уряд веде постійну роботу з усіма нашими партнерами, щоб закрити потребу в 37 мільярдів доларів США на цей рік.

У цьому контексті глава уряду зауважив, що забезпечення України фінансовими ресурсами напряму пов’язане з конфіскацією російських активів. «Понад 300 мільярдів доларів США російських коштів на заході — це неймовірний ресурс для нашої стійкості та відновлення. Цього року план мінімум — перейти до використання доходів від цих заморожених активів», — сказав Д. Шмигаль, назвавши не менш важливим також і економічне відновлення. За словами урядовця, цього року в бюджет заклали 45 мільярдів гривень на допомогу бізнесу у вигляді грантів, пільгових кредитів, страхування від військових ризиків тощо. Все це необхідно, щоб забезпечити виживання нашої держави та розвиток нашої економіки, нашого бізнесу, уточнив прем’єр.

Водночас одним із ключових завдань глава уряду назвав євроінтеграцію. «Нині для нас відкрито вікно можливостей, і ми його використаємо. Починаємо перемовини з ЄС про наш вступ, формуємо переговорну команду. ЄС як мета і ЄС як шлях однаково важливі. Це робить нашу країну сильнішою, відкриває доступ до європейських ринків і ресурсів. У цьому питанні у нас дуже гарне взаєморозуміння з Верховною Радою. Дякую особисто Руслану Стефанчуку, народним депутатам за величезну роботу в частині євроінтеграційних законів, які за останній час були прийнятті парламентом», — зазначив глава уряду.

Маємо потужний план, який дасть результат

Міністр оборони Рустем Умєров під час участі в одній із панельних дискусій, зокрема, заявив, що в України вже готовий потужний план на 2024 рік, який дасть результат.

«Ми робимо все можливе і неможливе, щоб зробити прорив. План-2024 вже є. Ми публічно про нього не говоримо. Він потужний, він сильний, дає не тільки надію, а й дасть результати у 2024 році. Ми працюємо з усіма складовими Сил безпеки та оборони. Вдячний кожному і кожній», — зазначив він.

Крім того, міністр наголосив, що саме в Україні відстань від конструкторського бюро до бойового застосування на полі бою є найкоротшою у світі, але триває робота, щоб вона стала ще коротшою.

«Сьогодні Україна — єдина країна, яка не тільки має безпрецедентний досвід використання світового озброєння на полі бою, Україна — єдина країна, яка має унікальні знання про особливості ведення війни російською армією. Ми розуміємо їхні тактики, стратегії, знаємо їхні сильні та слабкі сторони. Ми збираємо досвід з поля бою, проводимо аналіз, розробляємо рекомендації виробникам», — наголосив міністр.

Потреби нашого фронту більші, ніж виробничі спроможності

За словами міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олександра Камишіна, нині оборонка — це 500 підприємств, які працюють над конструюванням, виробництвом, ремонтом та обслуговуванням того, що допомагає нашим силам оборони робити більше руських хорошими.

«Це майже 100 державних підприємств та майже 400 приватних. Це 300 тисяч конструкторів, робітничих професій, науковців, які працюють на нашу оборонку, — сказав він, додавши, що за минулий рік ми суттєво наростили виробництво боєприпасів: — Це головна позиція, яку сьогодні чекає наш фронт. Почали освоювати нові позиції в артилерійських боєприпасах, і на цей рік ми також нарощуємо виробництво по цій позиції. Хоча варто зазначити: наскільки б ми не наростили виробництво в Україні, потреби нашого фронту більші, ніж виробничі спроможності і США, і Євросоюзу разом узятих. Продовжуємо нарощувати далі».

Ситуацію на полі бою змінюють технології

Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, відзначивши важливість технологій, зауважив, що нині в Україні народжуються технології, які змінюють ситуацію на полі бою. У цьому контексті міністр згадав човни-камікадзе, які є асиметричним ударом по чорноморському флоту рф. «Ви бачите кілька продуктів, які були виготовлені в 2022—2023 роках, їх не існувало взагалі до цього. Українці здатні швидко знаходити відповіді на питання, які виникають на полі бою», — наголосив він, додавши, що сам по собі цей процес не відбувається, над ним працює велика команда урядовців, бізнесу, громадського сектору, який популяризує технології. «Лише за минулий рік ми прийняли понад 20 нормативно-правових актів, які створили найкращі умови в світі для ведення технологічного бізнесу в напрямку військових технологій», — наголосив М. Федоров, додавши, що це дало поштовх до збільшення інвестицій у виготовлення сучасної зброї.

Водночас, за його словами, залишається й низка проблем, які потрібно розв’язувати. «Технологія впливає на логістику, на радіочастотне планування, на введення певних посад на полі бою, на те, як потрібно давати військовим розвиватися всередині ЗСУ. Тому наша реакція має бути не лише технологічною, а й у тому, як навчати людей. Адже сьогодні від технологій залежить швидкість деокупації наших територій та наша відсіч ворогу.

Бо технології плюс сміливість наших воїнів це наша формула Перемоги».

Після війни безпекові виклики лише зростуть

І хоча МВС — це в першу чергу про безпеку всередині нашої держави, але система МВС не може бути поза веденням бойових дій. На сьогодні представники міністерства становлять майже 20 відсотків Сил оборони і беруть безпосередню участь у бойових діях, повідомив глава МВС Ігор Клименко.

За його словами, 10 бригад Гвардії наступу вже сформовані, перебувають безпосередньо на лінії фронту і спільно із ЗСУ боронять нашу державу. «Ми також розвиваємося інноваційно. Безпілотники, які ми використовуємо саме в системі МВС, достатньо серйозно б’ють ворога. Ми знищили або пошкодили ворожої техніки на 5,5 млрд дол. США», — сказав він.

Міністр повідомив також, що з початку широкомасштабного вторгнення Україну обстріляли понад 110 тисяч разів, і переважно об’єкти цивільної інфраструктури. Крім того, Нацполіція задокументувала 113 тисяч воєнних злочинів.

«Якщо рік тому міжнародні партнери нас учили, як працювати рятувальникам, як розбирати завали, як документувати злочини, то нині ми маємо десятки запитів щодо обміну досвідом. Досвід, на жаль, гіркий. Бо це завжди горе, завжди розруха», — зауважив І. Клименко.

Окремо міністр акцентував увагу на побудові нової архітектури безпеки в державі. «Всі органи та підрозділи системи МВС нині працюють над забезпеченням правопорядку та спокою населення. Але повірте, після війни потреба в безпеці лише зросте. І ми знаємо, що будемо робити далі, у нас є чіткий план роботи, як формуватиметься безпекове середовище у повоєнній Україні», — констатував він.



Фото зі сторінки Верховної Ради у фейсбуці.