Наслідки російської ракетної атаки на столицю 25 березня.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Так, у понеділок о 10:30 у столиці пролунали сигнали тривоги, а одразу за ними — вибухи. Рашисти запустили ракети з тимчасово окупованого Криму. Цілили у центр міста. ППО зреагувало швидко. Однак через падіння залишків ракет пошкоджені будівлі у кількох районах, є постраждалі.
У ніч на 25 березня росіяни атакували Миколаївську та Одеську області ударними БПЛА. Захисники неба збили 8 із 9 «шахедів». У Миколаєві внаслідок цього нападу поранено 11 осіб.
А вранці 24 березня російські терористи завдали чергового масованого удару по кількох областях України, застосувавши 29 крилатих ракет типів Х-101/Х-555 та 28 дронів-камікадзе Shahed-136/131, було збито 18 КР та 25 «шахедів». То був третій за останні дні масований обстріл з повітря (попередні — 21 та 22 березня). Якщо узагальнити дані з офіційних звітів Повітряних Сил, то загалом за ці дні агресор випустив по Україні понад 150 ракет різних типів.
Оглядачі Defanse Express вважають, що ворог у рази наростив інтенсивність повітряних атак на українські міста, але й також перейшов до нової цілеспрямованої кампанії ударів по критичній інфраструктурі нашої країни. При цьому аналітики вбачають у цій кампанії такі риси: рашисти максимально скоротили інтервал між ударами, він тепер становить максимум добу, і, можливо, за цей час ворог встигає хіба що змінити персонал, який залучає для проведення та забезпечення масованих обстрілів України.
На цьому тлі логічно виникає запитання щодо того, за яким принципом агресор витрачає ракети — чи є все ж хоч якісь ліміти, чи ж, навпаки, рашисти відстрілюють без огляду на будь-які можливі обмеження і керуються лише плановими цифрами, закладеними при підготовці ударів. Привертає увагу, що ворог намагається завдавати ударів цього разу також по об’єктах енергетики та іншій критичній інфраструктурі, але не зрозуміло, чи проводять дорозвідку цілей при підготовці нових ударів, чи просто б’ють згідно із заздалегідь наміченим планом. Тут також варто звернути увагу і на повідомлення від Міноборони України кілька днів тому про те, що наше оборонне відомство хоче перешкодити росіянам у можливому викупі супутникових знімків у комерційних операторів.
Окремо військові експерти звертають увагу на удар аеробалістичними ракетами «Кинджал» по одному із об’єктів критичної інфраструктури на Львівщині, якого рф завдала у неділю. По суті, рашисти атакували той об’єкт спочатку крилатими ракетами та/або ударними БПЛА, а за кілька годин — повторно «Кинджалами». Орієнтовно саме в той момент, коли на місці вже працювали рятувальники та інші служби, щоб збільшити кількість жертв та руйнувань.
Аналогічну тактику терору ворог уже використав під час ракетного удару по Одесі 15 березня 2024 року. Нагадаємо, що тоді рашисти спочатку атакували один з об’єктів інфраструктури в місті, а за деякий час навздогін запустили балістичну ракету «Іскандер» туди само. Оскільки на місці вже тривали пошуково-рятувальні роботи, це збільшило кількість жертв (загинула 21 особа, поранено 73 особи).
За словами експертів, таке «ноу-хау» в тактиці терору рф напрацювала ще під час кампанії ударів по Сирії. Отож слід бути готовими, що тепер цю «сирійську» тактику росіяни задіюватимуть при обстрілах нашої інфраструктури.
На думку військово-політичного оглядача Олександра Коваленка, Україна залишається вразливою перед масованими комбінованими ударами із застосуванням ракет зі складною траєкторією польоту. Окрім того, немає абсолютної гарантії захисту навіть від засобів ураження доступних типів збиття.
«Це обумовлено тим, що росія може собі дозволити щодня здійснювати нальоти дронами-камікадзе, завдавати і ударів ракетами обмеженим боєкомплектом, і масованих ударів комбінованим. Україна ж не може собі дозволити сформувати над кожним містом-мільйонником чи потенційно небезпечною зоною ешелоновану парасольку ППО.
Здавалося б, тема протиповітряної оборони звучить уже другий рік поспіль із багатьох міжнародних майданчиків, але процес рухається настільки повільно, що поки буде створено другий чи третій купол ешелонованого захисту (такий, як над Києвом), деякі міста вже можуть зникнути з карти», — коментує поточну ситуацію незакритого неба аналітик.
