У Криму створять науково-дослідний інститут кримськотатарської мови, літератури та історії. Він має допомогти адаптувати мову народу до сучасних досягнень науки, культури та освіти.
Середня школа №42 у селищі Кам’янка на околиці кримської столиці — одна з 15 ЗОШ із навчанням кримськотатарською мовою. Сьогодні тут вчаться 799 дітей: в 15 класах викладання ведуть українською мовою і в 25 — кримськотатарською.
Немає сучасної термінології
Уже забувається проблема дефіциту приміщень і викладацьких кадрів. Педагогічний колектив давно й міцно склався, у класах навчається в середньому по 20 дітей. Але замість старих проблем виникли нові, продиктовані часом. За два останні десятиліття в кримськотатарській мові з’явилися сотні раніше незнайомих термінів. Багато навчальних посібників видаються вперше або після великої перерви, і книжки рябіють новою термінологією.
«Це особливо помітно в точних науках, — зазначає директор школи Іскандер Тархан. — Батьки, наприклад, не можуть допомогти дітям виконати домашні завдання, не можуть проконтролювати навчальний процес. Мало того, нинішні словники дають різне тлумачення однакових термінів, що вносить плутанину». Навіть педагогам-предметникам доводиться розв’язувати ці проблеми самостійно. За винятком філологів, жоден кримський ВНЗ не готує для одинадцятирічок фахівців з викладанням профільних дисциплін мовою місцевих татар.
«До нас приходять педагоги, які знають свою рідну мову, але в університеті вони вчилися на російській, і термінологія там була відповідна», —каже директор.
У Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту Криму підтверджують: така проблема є. Через відсутність наукової термінології забуксувало й видання шкільних посібників кримськотатарською мовою. «Досі не видано повний комплект підручників з першого по 11 клас, — зазначає заступник міністра Лемара Селенділі. Понад те, проблема виходить за рамки шкільної освіти й зачіпає багато сторін життя татар. «Це і юриспруденція, і охорона здоров’я, й інші галузі, де наші співвітчизники зустрічаються з відсутністю необхідної лексики», — наголосив заступник міністра.
Вихід є
Допомогти з розв’язанням проблеми має науково-дослідний інститут кримськотатарської мови, літератури та історії. Ще 20 років тому таку наукову установу під егідою Національної академії наук України хотів створити її президент Борис Патон. Але тоді для цього не вистачило кадрового наукового потенціалу. Нинішньої осені до ідеї знову повернулися. «З метою збереження й розвитку кримськотатарської мови вважаю за необхідне створити такий НДІ», — заявив прем’єр Анатолій Могильов.
Цього разу, запевняють у профільному міністерстві автономії, наукового кадрового потенціалу достатньо, і дистанція від ідеї до її реалізації не буде занадто довгою. «Проект структури цього інституту повністю відпрацьовано. Ми вже знаємо, які завдання він вирішуватиме, які в ньому будуть відділи, розраховано все, аж до вартості оренди приміщень. Ми сподіваємося, що інститут почне роботу вже наступного року», — каже Лемара Селенділі.
Сімферополь.
