Днями скачав із сайту МОН України план-інструкцію «Інформатика (рівень поглибленого вивчення)». Читаю. Наштовхнувся на чудовий програмний засіб «Графічний редактор — для засвоєння правил побудови малюнків, схем, креслень, анімацій тощо за допомогою комп’ютера».

Побудова креслень за легко і швидко створюваними різноманітними електронними шаблонами — це ж круто! А як, напевно, багата електронна бібліотека з уже заготовлених креслярських зразків! Згадав свої шкільні роки, коли креслення було воістину пекельною працею, що забирало безліч сил і часу. От, думаю, зараз знайду необхідні ключові слова — й покопаюся від душі на цю тему в Інтернеті. Але не не так склалося, як гадалося. У скачаній книжці слово «креслення» використано лише шість разів у словосполученні «креслення графічних примітивів». «Графічні примітиви»? Не чув про такий термін. Де б про нього ще почитати? Вдруге зазирнув на web-сторінку.

Є! Під «Інформатикою», мені на радість, як навмисно розміщено іншу план-інструкцію — «Креслення (профільний рівень)». Скачавши її, відкрив. Вчитуюся. Ні словосполучення «графічні примітиви», ні навіть слова «комп’ютер» не знаходжу!

Є тільки роз’яснення, що викликали ностальгію за шкільними роками: «Практичні роботи передбачають: читання креслень, виконання графічних вправ у робочих зошитах, виконання креслень та ескізів на аркушах креслярського паперу». І далі: «Всі практичні роботи повинні виконуватися тільки олівцем із застосуванням креслярських інструментів».

Як мовиться, приїхали. Залишки сумнівів розвіялися: хваленою глобальною комп’ютеризацією тут і не пахне.

Досить сумно відкривати таке технічне «просунення» у горезвісних профільно поглиблених програмах для наших старшокласників.

Але чи не поквапився я з висновками? Може, непомітно перенісшись у минуле, скачав застарілі плани-інструкції? Другий варіант: завдяки супертехнологіям XXІ століття вищезгадані «олівець і креслярські інструменти» — начебто «розумна лопата з мотором» з анекдоту XX століття.

А якщо серйозно, тоді виникають нові запитання. Чи розробляють САМІ викладачі інформатики корисні й прибуткові продукти програмування, крім «програмування» навчальних планів на папері? Чи навчаться школярі ОПЕРАТИВНО вирішувати незнайомі їм завдання, що виникають у процесі роботи із ПК?

На жаль, не подружилися з «основами комп’ютерного проектування» і зрілі вітчизняні web-майстри. Багато які web-сайти, навіть деякі державні, схоже, створені не художниками-дизайнерами, а отакими «графічними редакторами»-недоучками. Тут вам і маса рубрик, розгрупованих не за алфавітом, і плутанина з ім’ям і змістом файлів, і повільне завантаження через не стерту застарілу й технічно помилкову інформацію, і важливі написи, що майже злилися з фоном. До слова, грішить цим почасти й сайт МОНУ.

Але, може (сподіваюся), я не правий?

Київ.

 

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.