У Ріпкинському районі 118 населених пунктів, а шкіл лише 23, в тому числі шість опорних. Досі 13 автобусів без особливого клопоту доставляли учнів до класів. Схоже, цього року будуть проблеми.
— Річ у тім, що бензин, запчастини належать до незахищених статей фінансування, — пояснює заступник голови райради Юрій Лемешко. — Минулими роками всі підприємства, організації охоче давали в борг матеріали, продукцію, пальне. Нині керівники переконалися: казначейство запросто може надовго заморозити кошти. Деякі платіжки не про-
плачено ще з квітня... Сумніваюся, що спонсори захочуть «запустити» автобуси без гарантій. А хто їм їх дасть?
До того ж уже третій місяць казначейський рахунок Ріпкинського відділу освіти заблоковано за рішенням суду.
— Нам цього року виділено гроші на фарби, запчастини, — каже начальник районного відділу освіти Леонід Багмут (на знімку). — Але ми не можемо купити ні гайок, ні болтів — всі 42 тисячі гривень пішли на погашення старої заборгованості.
Ремонт шкіл, автотранспорту — тільки за рахунок спонсорів. До речі, практика підвезення за батьківські кошти в районі теж не нова. Як розповіла директор Ріпкинської гімназії Наталія Корж, жителі з віддаленого села Гучин хочуть, щоб їхні діти мали якіснішу освіту, а тому доплачують за транспортні послуги.
У кожному автобусі є супроводжуючі педагоги, які отримують додаткові півставки. Уведено при відділі освіти й посаду механіка. Це — добре. Чи збережеться позитив у новому навчальному році?
І ще: водій не має права хворіти, а автобус — ламатися. Адже, щоб замінити шофера, потрібно купу документів, а запчастину — й того більше.
Чернігівська область.
Фото автора.
ЦИФРА
Щодня автобуси «з’їдають» 152 літри бензину. Це майже три тонни щомісяця.
