Обираючи для вивчення додаткову іноземну мову, діти з російськомовних регіонів країни найчастіше віддають перевагу аж ніяк не російській.

Право вибирати другу іноземну мову, яке можна реалізувати вже з цього навчального року, жваво обговорюють нині в суспільстві. Донедавна чимало людей вважали, що на півдні та сході більшість навчальних закладів обере саме мову сусідів. Та, схоже, прогноз не справдився. Батьки легкого життя для синів-дочок не шукають, а сповідують цілком прагматичний підхід: російською вони й так вільно спілкуються, тож для додаткового вивчення краще підійде мова, що дасть змогу зробити кар’єру.

— Вибирали, як правило, ті мови, що раніше вивчали факультативно, — за бажанням батьків, — коментує ситуацію заступник начальника міського управління освіти Світлана Омельчук. — Для цього є викладачі, апробовані методики, література та аудіоматеріли.

— Ми давно співпрацюємо з польським культурним товариством «Полонія», а польська як факультатив з’явилася в розкладі занять ще 2002 року. Хоча етнічних поляків серед учнів небагато — на п’ятсот осіб лише два десятки, діти із задоволенням вивчають культуру та звичаї сусідньої держави, щороку їздять туди в рамках програм культурного обміну. П’ятеро наших випускників продовжили навчання в університетах Варшави та Кракова. Тому для педагогічного колективу та учнів вибір другої іноземної особливих дискусій не викликав, — розставила крапки над «і» директор ЗОШ-11 Світлана Дудченко.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.

Херсон.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО. 

ФАКТ

Із 62 загальноосвітніх шкіл Херсона половина обрала для вивчення німецьку мову, 20 відсотків — англійську. Ще близько 17 — французьку та іспанську, і лише 13 відсотків — російську.

Від ведучого

Запровадження обов’язкового вивчення другої іноземної мови з 5-го класу з легкої руки журналістів називають «лінгвістичною революцією». Очевидно, це гірка іронія, бо чимало експертів вважають, що вона суттєво погіршить знання українських школярів з усіх іноземних мов, окрім російської. Аргументи: заплановано скоротити час на вивчення першої іноземної; бракує вчителів, які гідно знають дві іноземні (російська не береться до уваги, бо вона, за законом, не іноземна, а мова нацменшини; відсутні досі публікації, рекомендації, методичні розробки з вивчення другої іноземної тощо.

Міністр освіти і науки України відреагував на закиди опонентів і заявив, що сьогодні немає вільних вакансій викладачів іноземних мов.

Інша думка

«Експерименти заради самих експериментів не сприймаю. Свого часу на вивчення англійської у старших класах відводилося п’ять годин на тиждень, і рівень знань був непоганий. Тепер час скоротили до трьох годин і пропонують вивчати за рахунок «економії» другу іноземну. Чи не станеться так, що за такого підходу школярі жодної мови не знатимуть? На мій погляд, ця новація чимось нагадує запровадження предмету «Інформатика» у другому класі. Тут би на природо-знавство налягти, вивести дитину на свіже повітря й показати їй, як бруньки розпускаються, а ми перетворюємо її на раба комп’ютера. Порівняння, кажете, не дуже доречне? Час покаже, — наполягає директор гімназії №3 Олексій Петров. — До речі, другою іноземною ми залишили російську, бо сором — діти нею розмовляють, а пишуть безграмотно».