Кому політика, а кому — межа бідності
З 1 серпня освітян Києва позбавили муніципальної надбавки в 20 відсотків. Це означає, що у грошовому еквіваленті вчителі недоотримуватимуть щомісяця від 260 до 360 гривень. «Ця скромна з будь-якої точки зору сума — соціальна подушка, яка не дає впасти за межу бідності. Без неї в освітян не буде коштів, щоб купити проїзний на громадський транспорт, щоб доїхати на роботу», — б’є на сполох Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України. Її голова Олександр Яцунь учора під час прес-конференції заявив, що наступного понеділка (19 серпня) виведе під стіни Київради близько 10 тисяч освітян, щоб примусити депутатів повернути виплати.
«Іронія долі полягає в тому, що кошти знайдено, але заблокована Київрада. Влада й опозиція не можуть домовитися про нормальну роботу, а ми, освітяни, стали заручниками, — пояснює голова профспілки. — До речі, муніципальних надбавок немає не лише для освітян, а й для всієї бюджетної галузі — медиків, працівників культури, соціальної сфери».
У профспілці переконані — якщо не повернути доплати, наслідки для освітньої галузі будуть катастрофічними.
«Потрібно ще подумати про студентів, які нині навчаються у педагогічних вузах, — чи захочуть вони після закінчення вишу йти працювати у школу?
У нас і так, порівняно з іншими професіями, зарплата невелика. Якщо заберуть ще й ці 20 процентів, рівень буде взагалі дуже низьким і кількість працівників у школі зменшиться», — прогнозує молода вчителька біології середньої школи №314 Тетяна Польова. Її прогнози підтверджують статистичні дані. Так, сьогодні прожитковий мінімум становить 1147 гривень, а оклад молодого спеціаліста — 1474 гривні; учителя вищої категорії — 1806 гривень. Звичайно, такі низькі оклади трохи компенсуються різними надбавками, однієї з яких освітян саме намагаються позбавити. Інше питання — чому в нашій державі оклад вчителя менший за зарплату касира у супермаркеті, і якщо так триватиме далі, то хто ж навчатиме дітей?
Утім, поки що вчителі заспокоюють — не зважаючи ні на що, до радикальних заходів вони не вдаватимуться. Престиж професії не дозволяє. «Я хочу звернутися до батьків Києва, — заявила вчора на прес-конференції вчителька української мови та літератури Галина Фесенко. — Не хвилюйтеся, навчальний рік обов’язково розпочнеться. Учителі, попри будь-які обставини, у новому вбранні прийдуть 1 вересня до школи і працюватимуть. Нехай буде соромно нашим можновладцям, що так занедбали освіту».
Мал. Миколи КАПУСТИ.
