Тепер 10-річна Марійка, 14-річний Борис та 15-річний Павло Мовчани (на знімку) з міста Ковель Волинської області відомі, мабуть, усім знаменитостям світу. Напередодні свят уже третій рік поспіль їхній будинок перетворюється на поштове відділення, де виготовляють авторські листівки з привітаннями для королів і королев, президентів та голлівудських зірок.

— Кому й навіщо писали листівки цього року?

Марійка: «Королю Саудівської Аравії, султану Брунею, імператору Японії, королю Малайзії та багатьом іншим. Вітали їх із Новорічними святами і запрошували в гості до себе — щоб усіх зібрати за круглим столом і щоб вони допомогли встановити в Україні мир».

Павло: «Вітали й нашого Президента. Запрошували у гості».

— Хтось погодився приїхати?

Марійка: «Так. Королева Нідерландів Беатрікс, але написала, що не може приїхати, бо у квітні зреклася престолу».

— Як обираєте знаменитостей, кому пишете листівки?

Марійка: «Насправді все почалося через те, що я не вірила в існування справжніх королів та королев. І тоді ми вирішили написати листа королеві Великобританії Єлизаветі ІІ. А коли прийшов лист-відповідь від неї, ми захотіли потоваришувати з усіма королями та королевами. Цього року написали ще й відомим політикам та голлівудським акторам: Анджеліні Джолі, Бреду Піту, Леонардо Ді Капріо та іншим».

Павло: «Ми дуже хочемо подружитися з акторами, і щоб вони знялися у нашому фільмі».

— В якому?

Павло: «Він називається «У пошуках щастя» — про дітей, які шукали щастя. Головні герої — діти. Почали знімати його кілька місяців тому, але поки що не маємо достатніх ресурсів і часу, бо навчаємось».

— Цього року, крім листівок, ви присвоювали також почесні звання «Людина добра, свободи та світла». Кому саме і за що?

Павло: «Людям за добрі справи. І тепер, коли вони братимуть ту грамоту до рук, то згадуватимуть, що їх цінують за добрі вчинки, — і ще більше робитимуть добра. Надіслали їх Адріано Челентано (бо він бореться за правду), Ангелі Меркель (бо допомагає відновити мир в Україні), а ще Єлизаветі ІІ, Бараку Обамі, Пауло Коельо».

— Кому з українських знаменитостей іще писали?

Борис: «Віталію Кличку та Леоніду Кучмі. Кучма навіть надіслав нам у подарунок по рюкзаку з цукерками!»

— Як ставляться до вашої діяльності друзі, брати і сестри?

Павло: «Нас усі підтримують. А рідні, коли мають час, ще й допомагають перекладати листи англійською. Але й ми самі поглиблено вивчаємо її, щоб мати змогу вільно спілкуватися з іноземцями».

— Скільки грошей витрачаєте на листівки?

Марійка: «Цього року пішло близько тисячі гривень. Улітку ми збираємо й продаємо гриби та ягоди, тож гроші маємо. Борис також працює на будівництві».

— Чим вам вдалося прихилити увагу перших осіб світу?

Марійка: «Я думаю, їм ще ніхто не писав з України — маю на увазі таких маленьких, як ми».

— Ким мрієте стати в майбутньому?

Марійка: «Політиком та дипломатом! Боротимуся за права дітей та за мир у всьому світі. А для цього потрібно багато старатися: вчити англійську, збирати кошти. Хочу також, щоб батьки були нами задоволені».

Борис: «Я відповідатиму за фінанси у нашій організації «Дитячі мрії» і зароблятиму гроші на те, щоб творити добро. Ще мрію побудувати школу і притулок для дітей, які не мають, де жити».

Павло: «А я хочу бути відомим актором!»

— Що побажаєте українцям?

Марійка: «Щоб в Україні був мир, а люди любили одне одного і дружили».

Павло: «Щоб ніколи не здавалися, нічого й ніколи не боялися і впевнено йшли до мети».

Спілкувалася Олена МОРТКО.

Волинська область.

Фото автора.

До речі

Загалом у родині Мовчанів аж одинадцятеро дітей, Марійка — найменша (мабуть, це традиція, адже в сім’ї мами Надії також зростало одинадцятеро). Тато Віктор за професією столяр, він уже на пенсії. Разом із дружиною Надією займаються веденням домашнього господарства та вихованням дітей — прищеплюють їм християнські цінності, любов до праці та повагу до інших людей.

До речі, майже всі маленькі Мовчани або навчаються, або вже отримали вищу освіту й працюють. Хоча батьки і не завжди спроможні забезпечити всі потреби дітей через невеликі статки, однак у освоєнні і розвитку «соціального капіталу», яким є діти, вони — одні з кращих.