Уже 36 років у Харкові існує рідкісне диво — театр дітей «Тимур». Його історія розпочалася, коли актор Василь Сидін (на знімку) зібрав навколо себе дітлахів з неблагонадійних родин та оселив у їхніх душах паростки мистецтва. Вони почали створювати справжні вистави. А чому «Тимур»? Тоді ще була популярна книжка Аркадія Гайдара «Тимур і його команда», що змушувала колишніх шибеників уявляти себе хоробрими та безкорисливими героями. Вони листувалися з тимурівцями країни, створили музей Гайдара і бібліотеку. І працювали на сцені.
1994 року ключовою темою театру стають духовність і християнські заповіти. Тут з’явились казкові вистави «Ніч під Різдво», «Різдвяний дзвіночок», «Готель твого серця», «Різдвяна Земля», «Світло Різдвяної зірки».
Щороку 11 листопада на честь народження «Тимура» затишний зал ДК будівників Червонозаводського району збирає шанувальників і друзів театру. Серед глядачів — кілька поколінь тимурівців, які повертаються в цю оселю знову. Нинішнього року свято почалося з нагородження особливою премією — «Знаком пробудження». Вона унікальна тим, що діти самі обирають лауреатів. На медалі, яку отримують призери, викарбовано напис: «Ми маємо лише те, що віддаємо», і це якнайкраще висвітлює сенс цієї нагороди.
Головним творчим подарунком від колективу стала вистава «Брати-лебеді» за казкою Андерсена. Дітлахи в залі, затамувавши подих, спостерігали то за чаклунством жахливої відьми-мачухи, то за прекрасними білими лебедями, то за сяючими зірками на тлі чорної ночі. Дітей на сцені неможливо переграти навіть акторам-професіоналам. Зрештою, театр «Тимур» — це не звичайна творча одиниця харківського театрального простору, це — місія. В основі виховання, окрім акторських тренінгів, лежать передусім християнські принципи. Вистави тимурівців змушують задуматися про своє призначення в цьому світі. Серед колишніх вихованців театру не тільки актори, а й бізнесмени, лікарі, юристи, проте їх вирізняє одне — священний вогонь мистецтва в серцях.
«Краще запалити свічку, ніж проклинати темряву», — казав засновник і беззмінний режисер театру Василь Сидін. Він був не просто художнім керівником, а справжнім батьком для багатьох тимурівців. Його смерть стала непоправною втратою, але його заповіти, вкладені в душі вихованців театру «Тимур», лишилися в цих стінах назавжди.
Харків.
Фото автора.
