У Сербії, в автономному краї Воєводина, вже 260 років живуть вихідці із Закарпаття — руснаки. Їхня громада нараховує близько 15 тисяч чоловік. І досі вони чітко ідентифікують себе як українці, розповів автор книжки «Блукаючий народ», письменник Олександр Гаврош під час презентації видання у прес-центрі «Закарпаття».
«Це не просто книжка для душі, не просто збірка поезій чи прози, це досить серйозний і ґрунтовний проект», — каже автор.
Книжка «Блукаючий народ» вийшла в київському видавництві «Нора-Друк». Уперше її презентовано на Форумі видавців у Львові. «Етнічні закарпатці, які вже 260 років проживають в Сербії, виїжджали двома хвилями. Спочатку близько тисячі чоловік, потім — ще стільки само. І з того часу ці люди жили своїм окремим життям. Вони створили свою етнічну групу і досі підтримують зв’язок зі старим краєм. Себе вони називають «руснаки», витворили власну літературну норму, якою навіть навчаються в школі», — каже Олександр Гаврош. А доктор філологічних наук, професор мовознавства Любомир Белей, виступаючи на презентації, розповів про своєрідну говірку руснаків, що впродовж кількох століть витворилася з української, словацької та польської мов.
Назва «Блукаючий народ» — метафорична. У 18 столітті закарпатці часто переселялися з місця на місце, бо якщо людина жила, наприклад, в одному селі впродовж 15 років, їй не треба було сплачувати податки. Але через 15 років доводилось переселятися, уникаючи податків.
Ця книжка, як зазначив професор етнолог Михайло Тиводар, «написана дуже талановито й читається легко і з задоволенням».
Ольга ПАВЛОВА, Василь НИТКА.
Ужгород.
