Відомому черкаському художнику, заслуженому діячеві мистецтв України Віктору Клименку — 80 років. Попри статечний вік, він — справжній козарлюга, сповнений снаги та завзяття, нових творчих задумів. Маючи за плечима понад 30 персональних виставок, мріє про нові вернісажі.

 

Знаю його — людину широкої душі, філософа, історика, краєзнавця понад 20 років. Але передовсім — як художника, яскравого представника української національної школи образотворчого мистецтва. На початку 90-х минулого століття разом з ним і незабутнім Данилом Нарбутом мандрували стежинами легендарного Холодного Яру, милувалися його красою, могутністю тисячолітнього дуба Максима Залізняка. Після цих відвідин, зізналися згодом митці, з новою силою прокинулася в обох жага творити — щоб розбудити у молодого покоління національну гідність і гордість, розповісти, якою ціною здобувалася воля України.

Саме тоді у художника народилася серія творів на історичну тематику. Творами про козацтво, Богдана Хмельницького, Нестора Махна він відновлював історичні картини, портрети й батальні композиції, які стали головною темою його життя.

Віктор Клименко родом з Донеччини — з хутора Веселого. Художник береже світлі спогади про чарівну красу рідного краю, а найголовніше — розповіді старих людей про минувшину, звитяжців, для яких скласти голову в бою за свою Батьківщину було найвищою честю. Дитинство його випало на воєнні роки. Тож не випадково тема мужності і героїзму, людських страждань і болю — одна з провідних у творчості художника. А в основі картини «1941 рік. Батьківщина в небезпеці» — події, що можуть бути автобіографічними: солдати, які відступали; мати, бабуся і тітка, котрі з ранку до ночі разом з односельцями робили протитанкові надовби; переживання хлопчини, котрий жив думкою про батька — кадрового офіцера, льотчика-винищувача...

Домінантою творчості Віктора Клименка є тема, присвячена Україні доби Національно-визвольної війни 1648—1654 років. Результатом її вивчення стали картини «Максим Кривоніс» (1982 р.), «Богдан Хмельницький» (1975 р.), «Семен Неживий у Каневі. 1768 р.», «Гайдамаки» (1983 р.), «Битва під Корсунем» (1993 р.).

На полотні «Роздуми. Богдан Хмельницький у Черкаському замку» (на знімку) гетьмана зображено в один з найвідповідальніших моментів його життя — під час обмірковування послання до російського царя Олексія Михайловича. Напружена думка простежується і в насуплених бровах, і в суворому погляді. Та й образ Богородиці не випадковий — гетьман ніби просить у неї поради і благословення...

Роботи В. І. Клименка зберігаються в музеях України, галереї Шлямберже в США, колекціях Росії, Сербії, Польщі, Франції, Німеччини, Голландії, Латвії, а його робота «Хата в місячну ніч» репрезентує Україну в резиденції Ради Європи в Брюсселі.

У зв’язку з цим доречно згадати слова Бориса Олійника: «Віктор Іванович Клименко не вписується у трафарети. Пройшов складне життя, ні перед ким не хилячись, не заграючи з владою. Які б часи не були, не рвав на собі сорочку, а просто віддано працював, майстерно відображаючи історію рідного краю, героїчні постаті ватажків Визвольної і Другої світової війн, людей, які творили і творять славу України на благо української нації — не фотографії, а образи. Слава Богу, що він народився і працює у моїй прекрасній Україні».

Черкаська область.

Репродукцію надано автором.