Прокладають водогони, ремонтують заклади соціальної сфери, впроваджують альтернативні джерела опалення приміщень. Усе це та низку інших важливих проблем територіальні громади Вінниччини вирішують за позабюджетні кошти. Отримують їх за перемоги у різноманітних конкурсах та за участь у співпраці з міжнародними організаціями. Однак дістаються вони не всім. Чому одні місцеві ради активно шукають джерела позабюджетного фінансування, а інші лише сподіваються на допомогу держави?

Не лінуйся бути активним

— Загалом в області нараховується 702 селищні та сільські територіальні громади, — каже перший заступник голови Вінницької облдержадміністрації Андрій Гижко. — Але тільки незначна частина з них долучається до участі у конкурсах і проектах. За нашою оцінкою, таких лише 10—12 відсотків. Участь у конкурсах характеризує активність одних і пасивність других. Хоча коштів на розвиток соціальної сфери, без сумніву, потребує кожна громада.

На підтвердження сказаного Андрій Гижко навів свіжий приклад. На конкурс «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури» документи подали 68 територіальних громад краю. За умови, що всі керівники громад були поінформовані про можливість долучитися до змагання на отримання позабюджетних грошей. Організатором є Український фонд соціальних інвестицій. Фінансову підтримку надає уряд Німеччини.

— За попередніми даними, переможцями можуть стати понад сорок місцевих рад нашої області, тобто переважна більшість із тих 68, які подали документи, — продовжує Андрій Гижко. — Грантові кошти не потрібно повертати. Щоправда, обов’язковою умовою є співфінансування у вирішенні проблеми. 80 відсотків становить сума гранту, решту 20 має внести місцева громада і обласна влада. У такий спосіб організатори залучають безпосередньо мешканців села чи селища до вирішення їхніх проблем. За цією схемою працюють абсолютно всі міжнародні організації, котрі надають кошти громадам.

Як пояснив пан Гижко, всі проекти, що їх подали на конкурс згадані 68 громад, підготовлені під конкретні об’єкти. Йдеться про ремонти або будівництво дитячих садків, медичних амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів, клубів, бібліотек, водогонів тощо. «Організатори конкурсу й інвестори ставлять перед учасниками ще одну умову — кожен об’єкт, на який затрачено кошти, неодмінно має використовуватися за призначенням», — наголошує Андрій Гижко.

— Написання грантового проекту вимагає певних знань, — каже керівник аналітичного центру «Громади Вінниччини» депутат облради Андрій Кавунець. — Раніше керівники громад нарікали, що їм непросто самотужки підготувати такі документи. І це правда. Тому створили організацію — аналітичний центр «Громади Вінниччини», де, зокрема, допомагають і навчають писати грантові проекти. Говорити нині про те, що не знаємо, як готуються документи для участі у конкурсах, нема підстав. Питання в іншому — не всі керівники громад виявляють бажання їх готувати. Пояснюють це здебільшого відсутністю часу. Мовляв, за щоденними клопотами ніколи вгору глянути. Так і хочеться їх запитати: «А як їхні колеги знаходять час?» Керівники деяких громад постійно беруть участь у конкурсах. Той, хто один раз отримав грантові кошти, намагається зробити це вдруге і втретє, бо має конкретний результат.

Як повідомили в облраді, найбільшою активністю у пошуку позабюджетних коштів відзначаються громади Вінницького, Калинівського, Жмеринського, Тульчинського, Іллінецького та низки інших районів. Наприклад, у селі Черепашинці Калинівського району за позабюджетні кошти повністю оновили водогін, а в селі Северинівка Жмеринського району встановили джерела альтернативного опалення у сільській амбулаторії, дитячому садку, Будинку культури та школі. Найбільш активно вінничани працюють у рамках двох проектів — україно-швейцарського співробітництва DESPRO та Програми розвитку ООН.

На проекти від рад чекають швейцарці

— Незважаючи на складну ситуацію в нашій країні, реалізація швейцарсько-українського проекту DESPRO не припинятиметься і наступного року, — уточнює Андрій Гижко. — Названа організація має намір співфінансувати у 2015-му приблизно десять проектів сільських громад нашого краю у будівництві водогонів, щоб забезпечити помешкання селян централізованим водопостачанням. При цьому головна увага приділяється якості води. Йдеться про будівництво глибинних свердловин. Усі питання вирішуються у комплексі. Очікуємо на суму більш як два мільйони гривень від швейцарського бюро співробітництва. У нас склалися із швейцарцями гарні стосунки. Понад п’ять років вони працюють з нами, знайшли надійних партнерів, тому продовжують інвестувати у соціальні проекти.

За словами співрозмовника, так само, як інші грантові проекти, DESPRO передбачає принцип співфінансування. На кожен проект швейцарська сторона гарантує спрямувати до 370 тисяч гривень. Решту витрат бере на себе місцева громада, а також районні та обласні бюджети. Фінансування з обласного бюджету  реалізації  проектів сільських громад щодо впровадження децентралізованої моделі водопостачання передбачено у розмірі до чотирьохсот тисяч гривень (до 50 тисяч гривень на один проект).

Експерти DESPRO уже побували у низці населених пунктів, від яких надійшли заявки на конкурс. Перевірили технічний стан водогонів. Наступний крок — визначення проектів-переможців. Це станеться наприкінці нинішнього року. А вже у першому кварталі 2015-го розпочнеться реалізація проекту. Так низка громад вирішить наболілу проблему забезпечення своїх мешканців питною водою. У таких громадах не сидять склавши руки, сподіваючись на державне фінансування. Самотужки шукають позабюджетні гроші. Цього разу знайшли їх у швейцарських інвесторів.

У вересні ц. р. у Вінниці відбулося засідання Регіонального наглядового комітету області та Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні». Оголошено спільний конкурс проектів DESPRO та обласної влади з упровадження (вдосконалення) децентралізованої моделі водопостачання на рівні сільських громад краю щодо їх реалізації та фінансування у 2015 році.

 

Вінницька область.

Факт

Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» розпочав реалізацію у Вінницькій області у липні 2007 року. Його мета співпадає з намаганням місцевих органів влади забезпечити надання результативних, ефективних та доступних за ціною послуг у сфері водопостачання, а також соціальних послуг, базуючись на принципах децентралізації. Загалом за час дії проекту залучено приблизно двадцять мільйонів гривень. У схемі співфінансування швейцарці покривають витрати до 60 відсотків від загальної кількості внесених коштів.

Довідково

Вінницька обласна рада та Вінницька обласна державна адміністрація 31 липня 2012 року підписали угоду про співпрацю з Українським фондом соціальних інвестицій щодо впровадження в області проекту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури». Для реалізації проекту відібрано Козятинський, Ямпільський та Піщанський райони, де фінансуватимуть низку громадських ініціатив, спрямованих на поліпшення соціальних умов на селі, зокрема, ремонт дитячих садків, шкіл, ФАПів, клубів, водогонів. Міжнародний проект реалізують за кошти уряду Німеччини. Вінницька область отримає 22 мільйони гривень.

Донорами Українського фонду соціальних інвестицій у різні роки були такі міжнародні структури — Світовий банк, уряд Великої Британії (DFІD), уряд Швеції (Sіda), уряд Японії (JSDF), уряд Німеччини (KfW), Фонд імені Чарльза Стюарта Мотта, Канадське агентство міжнародного розвитку, Міжнародний фонд «Відродження», Програма розвитку ООН.