На міжнародній конференції в Національному університеті імені Івана Огієнка дослідники завзято сперечалися про вік Кам’янця-Подільського. А тим часом місто, як зазвичай у травні, бурхливо відзначає свій день народження. 

Цьогорічний святковий тиждень  старовинної столиці Поділля порадував гостями. Особливо багато прибуло їх на міжнародний фестиваль національних культур «Острів семи скарбів». Колективи аж із десяти країн — України, Росії, Польщі, Болгарії, Румунії, Молдови, Вірменії, Литви, Латвії та Іспанії — влаштували барвисте танцювальне коло біля Ратуші. Своєрідним «салютом» виглядало й «Паркур-шоу» — стрибки в небо. Окрім того, місто водинадцяте приймало повітроплавну фієсту «Кубок Поділля-2012». Хоч деякі польоти довелося скасувати через несприятливу погоду, але кольорові пуп’янки аеростатів таки зацвіли на синьому тлі неба. Ще одним подарунком до іменин порадував Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник, запросивши на «Ретроніч» із безкоштовним відвідуванням всіх музеїв, живим блюзом та джазом до світанку.

Кам’янець — древній, але це місто юності й кохання. Місцева влада подарувала містянам алею закоханих, що облаштована не тільки за кошти бюджету, а й завдяки ініціативі влади. Першим алеєю пройшов міський голова зі своєю родиною. З насолодою слухали кам’янчани пісні Інни та Віктора Білоцьких, що познайомилися саме в цьому місці і щасливо прожили вже 43 роки.

У Кафедральному костелі святих апостолів Петра і Павла учні та викладачі мистецьких закладів влаштували концертне рондо. А в Старій фортеці вперше в Україні відкрилася виставка білоруського колекціонера й реставратора лицарських обладунків XV—XVІІІ сторіч. Сергія Нурматова. Чотири десятки унікальних експонатів привіз він до Кам’янця. Нурматов добре відомий у Північній Європі, де виставляється вже вісім років. Його вразило, що в Україні ще є живі фортеці та замки, рівень яких не нижчий за європейський. Це переконання намагалися підкріпити й організатори фестивалю історичної реконструкції «Porta Temporіs» (Брама часу). У пам’ятці Руська брама, що відроджується завдяки місцевим любителям фортифікації, вони влаштували справжній штурм — з метальними машинами та тараном. Оборонці брами захищали її дуже мужньо, проти ворогів навіть вийшли жінки з граблями. Цим вони так налякали «ворогів», що ті кинулися врозтіч. Цю перемогу, однак, могло бачити не так багато людей, бо вхід до брами коштував аж 200 гривень. За це організаторів нещадно критикували, адже багатьом бажаючим довелося обмежитися публічним відкриттям біля Ратуші, де все було дуже видовищно, хоча й лаконічно.

Фестиваль проходив під патронатом двох мерів — міського голови Михайла Сімашкевича та мера Вільнюса Артураса Зуокаса. Останній очолив литовську делегацію, до якої увійшли й депутати Сейму. Литовці охоче ділилися враженнями про місто, яке колись було частиною Великого Литовського князівства, і наголошували, що Литва всіляко підтримуватиме Україну на шляху до Євросоюзу. А з самим українським містом-іменинником уже в найближчому майбутньому може відбутися чимало спільних проектів. Адже готовність до співпраці, порозуміння, розвитку культури древнього Кам’янця вражає. Про це вже десять років розповідає на сторінках «Голосу України» наш корпункт у цьому старовинному подільському місті. У ці травневі дні корпункт — теж ювіляр, він готовий вірно служити громаді, де «Голос України» утримує високе визнання й популярність.

Фото автора та надані прес-службою міської ради.