Про сумні реалії бібліотечних працівників Ніжинського району до редакції «Голосу Україна» написала бібліотекар з Великої Дороги Ольга Коваль. За її словами, нові надходження книг дуже мізерні, вже два роки в бібліотеках району відсутні періодичні видання, з 2010-го відбувається поступове скорочення навантаження на кожного працівника, а це тягне за собою і зменшення заробітної плати. Автор повідомила і про те, що бібліотечних працівників позбавляють доплати за особливі умови праці, залишаючи її на рівні лише 5—10 відсотків від ставки.
Ольга Петрівна вважає: її як фахівця з вищою бібліотечною освітою і 30-річним стажем керівництво райвідділу культури переслідує за принципову позицію. Воно, мовляв, вжило заходів, щоб її не переобрали головою районної галузевої профспілки (очолювала її до травня цього року. — Авт.).
— Ще минулого року з мене було знято 25 відсотків посадового окладу, — повідомила нам жінка. — А нещодавно було підписано наказ, згідно з яким з 1 вересня цього року у мене знову забирають чверть окладу. Тобто за такий короткий час ставку зменшили наполовину! Жодну з бібліотек Ніжинського району так ретельно по кілька разів на рік не перевіряють, як Великодорозьку. Рейдові бригади із 3—4 чоловік — дуже часті гості...
Після виходу статті «Що то за бібліотека без нових надходжень» у «Голосі України» за 15 вересня 2012 року про непросту ситуацію у Ніжинській бібліотечній системі життя О. Коваль, яка тоді категорично висловилася проти призначення начальника відділу культури та туризму райдержадміністрації Антоніни Залозної директором ЦБС (Центральна бібліотечна система. — Авт.), справді змінилося не на краще.
Керівниця залишилася на місці, а ось скаржниця опинилася не у виграші...
Виконувач обов’язків директора Ніжинської районної центральної бібліотечної системи Людмила Сипливець, яка нещодавно стала до роботи, не вважає, що ставлення до Ольги Петрівни упереджене.
— У нас в бюджеті заплановано зарплату лише на 10 місяців, — зазначила вона. — Тому в шести чоловік буде зменшено оклади. Крім того, істотно уріжуть доплати у всіх працівників.
Про такі зміни-скорочення підтвердили і в інших районах.
— Через брак коштів на зарплату у серпні-вересні кожен з 40 працівників був у двотижневій безоплатній відпустці, — повідомила директор Сосницької районної ЦБС Тамара Гребеник. — До березня всі бібліотекарі отримували 50-відсоткову надбавку за умови праці, а тепер у нас в липні була можливість виплатити лише 20 відсотків, далі, мабуть, буде п’ять. Що чекати у листопаді, грудні, сказати важко.
— У середньому в нашому районі кожен працівник втратить 470—500 гривень від зменшення добавки за умови праці до 10 відсотків, — поділилася наболілим провідний методист з Семенівки Олена Чайка. — П’ять бібліотекарів працюватимуть на 0,25 ставки. Це десь 280 гривень на руки. Це при тому, що у нас більшість працівників і видають книги, і кочегарять, і прибирають приміщення.
Директор обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Короленка Інна Аліференко, коментуючи лист О. Коваль та ситуацію у бібліотечній системі, розповіла і про проблеми свого закладу: нинішнього року він не отримує центральних газет, журналів.
— У кінці минулого року було проведено тендерну процедуру, уклали договір на передплату видань, — каже вона. — Фінуправління нам виділило понад 200 тисяч гривень, але казначейство ці гроші не проплатило...
Добре, що хоч обов’язкові примірники місцевих видань і книжок надходять безплатно.
На жаль, брак бюджетних коштів останніми роками призводить до погіршення грошового забезпечення установ культури, а відтак — і до непопулярних заходів. Зрозуміло, що в таких умовах легко потрапити і під скорочення, і істотно втратити у зарплаті. Особливо тим, хто опозиціонує своєму керівництву. Адже, ніде правди діти, навіть суд не стане на захист скривдженого, оскільки у бюджетній установі «скорочення» має пристойну аргументацію.
За куцості фінансових ресурсів у районах все-таки треба шукати компромісні рішення, які б не розпалювали конфлікти у колективах працівників культури, враховували професіоналізм і досвід фахівців. Сподіваємося, кризові явища тимчасові і незабаром минуться. І для цього треба зберегти колективи у творчому стані.
Мал. Костянтина КАЗАНЧЕВА.
