Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка академік Леонід Губерський переконаний, що місія університету як класичного ВНЗ дослідницького типу може бути реалізована тільки за умов забезпечення високої якості освіти та наукових досліджень, їх нерозривної інтеграції та поєднання з інноваційною діяльністю. Власне, саме цим чинником зумовлено можливість реалізації ідеї університетського хай-теку (високі технології), що дедалі більше заволодіває освітньою свідомістю. Його суть визначається, зокрема, можливостями входження у світові та європейські університетські рейтинги.
Як увійти у рейтинги?
Є низка вимог: репутація, якість викладання і навчання, індекс цитування праць викладачів, матеріальна база тощо. Але, по суті, всі ці критерії можна звести до одного — наявність власної ніші університету на освітньому ринку та унікальність, яка робить ВНЗ привабливим для науковців і студентів. Шлях до заповнення цієї ніші — насамперед участь у світовому діалозі через пропозицію цікавих світові ідей, які людство обговорюватиме, як, скажімо, ідеї Нобелівських лауреатів. А такі проекти продукуватимуться саме на майданчиках українського гуманітарного центру, який може бути створений на науковій базі КНУ імені Т. Шевченка.
Передусім вони продукуватимуть глобальну систему знань, в якій комунікація є прозорою, результати досліджень та інша інформація легко поширюються по всьому світу, англійська є головною мовою наукового спілкування, відбувається експансія інформаційних технологій. Для українських університетів це можуть бути реальні шляхи для участі у світовому науковому та освітньому діалозі, що, по суті, є кроком до входження у світові університетські рейтинги. Важливою умовою цього входження є участь у трансфері технологій, який передбачає обмін ідеями. Входження у світовий діалоговий контекст і простір є головною умовою і передумовою для формування своєї університетської ніші. А її творення починається саме з ідеї. При цьому слід зберігати національну специфіку, щоб не пересаджувати штучно чужий досвід на свій грунт, а формувати власну модель, яка відповідатиме нашим стандартам, гідно конкуруватиме на національному ринку і водночас інтегруватиме у світовий освітній простір.
Гадаю, для багатьох університетів альтернативою можуть стати гуманітарні науки. Ставка на них як такі, що виробляють ідеї, які цікаві всьому світові, цілком і повністю може виявитися виграшною. Гуманітарні факультети можуть створити єдиний вітчизняний майданчик, пропонуючи та обговорюючи ідеї, а потім здійснюючи їхній трансфер у світ.
Чи близька ідея молоді
Я провела соціологічне опитування серед студентів-філологів, запитавши: чи можливе і чи потрібне Україні гуманітарне Сколково? Мені важливо було почути думку молодих людей, які сьогодні отримують освіту, а завтра творитимуть політику сучасної держави.
Ідея гуманітарного центру на теренах України отримала не просто формальну підтримку, а викликала непідробний інтерес. Відповіді студентів можна звести до кількох визначальних тез.
Перша. Гуманітарний центр по суті своїй — це співпраця і кооперація наук, що веде до створення нових галузей гуманітаристики і відкриття спеціальностей на традиційних факультетах.
Друга. Реалізація ідеї на базі КНУ імені Т. Шевченка — це наш шлях до українського Гарварду. Втілення проекту гарантує підвищення рейтингу України.
Третя. Гуманітарне Сколково — можливість широкого наукового обговорення ідей і просування їх на ринок, продукування інноваційних проектів.
Четверта. Центр потребує реформ у сфері освіти, передусім вищої. Для реалізації проекту потрібно виробити ефективні механізми його практичного втілення.
П’ята. Гуманітарне Сколково сприятиме розвитку книговидавництва, заповненню ринку українською продукцією.
Найбільше сподобалась студентам ідея про КНУ імені Т. Шевченка як український Гарвард. У цьому вони вбачають мотивацію до навчання і роботи в Україні. А ще — вони готові втілювати її в життя.
Загалом молодь бачить центр як суспільний мегапроект, який потрібен Україні. З чого починати нам? Зі створення свого гуманітарного Сколково, яке дасть ідеї, що генеруватимуть інноваційні технології. Варто поставити на гуманітарні науки. Гадаю, виграємо.
Оксана СЛІПУШКО, професор КНУ імені Т. Шевченка.
