«Гуманітарне Сколково» — це передусім ідея. Вона приваблює своєю перспективністю і відповідністю сучасному інформаційному світові. Вона спокушає своєю здатністю і можливостями довести практичну значущість гуманітаристики поряд з технічними і природничими науками.
Ми звикли говорити про економічний ринок, але поряд із ним сформувався й активно діє його сегмент — ринок гуманітарний. Його суть визначається здатністю запропонувати ті ідеї, які стануть відповідями на виклики часу і спровокують виникнення нових проектів.
На шляху до Гарварда
Свого часу голова наглядової ради Київського національного університету імені Т. Шевченка академік НАН України Володимир Литвин сказав, що КНУ цілком може стати українським Гарвардом. Ідея дуже амбітна і висока, але може бути реалізована за умови, що в неї вірять і активно працюють на неї.
...Коли ректором КНУ вперше за багато років став гуманітарій — академік Леонід Губерський (філософ за фахом), це засвідчило, що гуманітаристика в країні не просто розвивається, а заявляє про свою здатність конкурувати з природничими і технічними дисциплінами. Л. Губерський розпочав перетворення, спрямовані на створення українського Гарварда. Особливу відповідальність покладає він на факультети, покликані підтвердити ефективність гуманітаристики на сучасному ринку.
Під час дискусій про модернізацію освіти і науки, як правило, йдеться про ситуацію в архіважливих природничих і технічних дисциплінах, які справедливо вважаються рушіями прогресу. Але ж він неможливий без реформування гуманітарної складової. Потрібно створити власні ідеї, контенти, які б увійшли у світовий суспільний простір і водночас стимулювали розвиток технологічної сфери.
Світова спільнота нині обговорює низку важливих питань, що стосуються актуальних проблем її буття, зокрема, проблеми гуманітарного характеру і спрямування. Чи бере участь у цьому Україна? Фактично ні. Наше завдання «засвітити» ідеї, які були б цікаві світу, принаймні значній його частині.
Щоб такі проекти заявити, їх треба створити. Це можливо за умови діалогу з культурами, що є духовно і ментально нам близькими. Тож завданням сучасної науки, зокрема, і передусім університетської, є генерування нових гуманітарних технологій.
На жаль, у сфері виробництва ідей на мапі світу поки що немає України, що значною мірою зумовлено недостатнім розвитком національної гуманітаристики. Водночас цей чинник гальмує і модернізацію технологічної галузі.
Яких фахівців-гуманітаріїв потребує сучасний ринок праці? Відповідь на це запитання знайшли в Сколково.
Спочатку комерціалізується ідея
Чи можливе гуманітарне Сколково в Україні? Воно потрібне нам передусім як ідея, що з часом може бути втілена на практиці. Будь-яка модернізація приречена на успіх за умови, якщо навколо неї консолідується суспільна еліта. Головним ресурсом є люди — фахівці нового рівня. Сколково має стати майданчиком для формування та озвучення різних думок, вироблення рішень як результату солідарної інтелектуальної праці. Модернізація є фактично переосмисленням колективної ідентичності, тож дискусії у межах гуманітарного Сколково повинні визначати точки зростання української модернізації.
Виробляти нові ідеї доцільно через конкурси, гранти, конференції, дискусії тощо. Розвиток технічної та гуманітарної сфер має бути паралельним. Сучасна економіка є добою старт-апів, як казав засновник компанії «Apple» Стів Джобс. Спочатку комерціалізується ідея, а потім уже відбувається її технічне виконання. Нині схема вчені—бізнес працює лише за умови співпраці з ними філологів, філософів, юристів, істориків, психологів, маркетологів, дизайнерів, тобто представників саме гуманітарної сфери.
Сколково називають «інноваційним наукоградом». Вітчизняній гуманітарній науці потрібне власне Сколково для формування новаторської політики. Модернізація гуманітарної сфери загалом починається з реформування освіти на базі провідних університетів як наукових осередків і шкіл. Українське гуманітарне Сколково може бути реалізоване на базі співпраці відповідних факультетів провідних університетів з орієнтацією на глобальну конкурентоспроможність, інтегрованість у міжнародну науку, наукову кооперацію відомих учених...
Свого часу відомий філософ Карл Ясперс визначив надзавдання університету як пошук істини, через що розкривається свідомість епохи. У добу ринкової економіки, високих технологій вона зазвучала по-новому, з новою силою. Економіка, суспільство і держава ставлять перед університетом завдання продукувати академічно навчені сили, які покликані продукувати передусім заклад. Із середовища цих сил виходять ідеї, які трансформуються в інноваційні проекти та високі технології технічного, природничого і гуманітарного характеру. Врешті, у ХХІ столітті в Україні постане новий університет. Те, яким він буде, як позиціонуватиметься у світі, залежить від кооперації науки, освіти та інновацій. Кооперації реальної, а не словесної.
Оксана СЛІПУШКО, професор Національного університету імені Т. Шевченка.
Київ.
