Призначено суддю Конституційного Суду

Далі кандидат відповів на запитання народних депутатів. Зокрема, у відповідь на запитання, чи може, на його думку, Конституційний Суд змінювати Основний Закон, він дипломатично сказав, що всі повноваження Конституційного Суду виписано в Конституції. Така відповідь не вдовольнила представників опозиції. Тож Сергій Соболєв («БЮТ-«Батьківщина») заявив, що його фракція не підтримуватиме цю кандидатуру. 

Натомість Валерій Бондик (Партія регіонів) заявив, що О. Пасенюк — досвідчений фахівець, котрий доклав чимало зусиль, щоб у країні запрацювала система адміністративного судочинства.

Обрання члена Конституційного Суду передбачає таємне голосування шляхом подання народними депутатами бюлетенів, тому цю процедуру було здійснено під час перерви. Після підрахунку бюлетенів голова лічильної комісії повідомив, що участь у голосуванні взяли 259 народних депутатів, із яких 249 підтримали призначення О. Пасенюка на посаду судді Конституційного Суду. 

Із заявою від двох фракцій виступив заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко. Він зазначив, що громадськість була шокована словами Президента, сказаними під час розширеного засідання уряду про те, що в Україні йде масова скупка зброї для нападів на органи державної влади. У зв’язку з цим опозиція вимагає, щоб у п’ятницю під час години запитань до уряду Голова Служби безпеки доповів Верховній Раді та народу про те, хто і в яких регіонах скуповує зброю та готується до збройного повстання. Він додав, що опозиція навіть готова з цього приводу підтримати створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

Після цього Верховна Рада перейшла до розгляду законопроектів у другому читанні. У цілому було ухвалено законопроект про внесення змін до Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», який передбачає створення дозвільних центрів обласного рівня. Також у цілому ухвалено законопроект про внесення змін до Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (щодо порядку видачі копій ліцензії). Однак, Ксенія Ляпіна («НУ—НС») у зв’язку з цим зауважила, що якщо сьогодні фізичні особи не зобов’язані отримувати копію ліцензії, то цим законопроектом вони будуть зобов’язані це робити, а це означає, що насправді йдеться не про дерегуляцію, а про подальше регуляторне навантаження. Отож, на її думку, підтримка урядової концепції щодо видачі копій ліцензії означатиме крок назад від регуляторної реформи, бо «копія ліцензії отримується в тому само порядку і з тими само перешкодами, що й ліцензія». Ще один ухвалений у цілому законопроект про внесення змін до Закону «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» передбачає вилучення із нього таких документів, як свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю та свідоцтво про право займатися нотаріальною діяльністю.

Народні депутати розглянули та ухвалили 270 голосами в цілому законопроект про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік зазначив, що розробка цього масштабного документа зумовлена необхідністю модернізації митного законодавства. Це, зокрема, пов’язано з тим, що Україна приєдналася до низки міжнародних конвенцій, що регулюють митне оформлення вантажів, та приєдналася до Світової організації торгівлі. Окрім того, у 2008 році Європейський Союз ухвалив нову редакцію Митного кодексу, тож Україні потрібно було узгодити своє законодавство з європейським. Загалом цим документом запроваджується низка прогресивних інструментів щодо митного оформлення. 

Народні депутати також внесли зміни до статті 9 закону про лікарські засоби. 

Верховна Рада розглянула питання обрання та звільнення суддів.