Одним із найголовніших завдань на найближчу перспективу прем’єр Микола Азаров вважає забезпечення стабільності фінансової системи держави та підвищення її стійкості до зовнішніх ризиків. Про це він сказав під час учорашнього засідання Кабінету Міністрів. «Якщо Франція та Німеччина домовилися про реформування зони євро, зачепить це Україну, для якої це третина експорту? Безперечно, зачепить. І зараз нам треба спрогнозувати — як зачепить. Якщо інфляція у Великобританії сягнула небачених раніше 6,4 відсотка, а центробанк Сполученого Королівства починає обгрунтовувати необхідність значної емісії фунта стерлінгів, позначиться це на міжнародних фінансових ринках», — запитав він та сам же відповів, що «безумовно, позначиться», тож це — «недобрі новини».
Що має робити Україна задля забезпечення фінансової стабільності? М. Азаров вважає, що насамперед ми зобов’язані витримати дефіцит бюджету на наступний рік на рівні, не більшому 2,5 відсотка від ВВП. При цьому планується значно зменшити частку вилучень до бюджету, щоб економіка отримала більше фінансового ресурсу, що дозволить за рахунок економічного розвитку отримати в бюджет близько 37 мільярдів гривень додаткових надходжень. При цьому прем’єр нагадав, що фінансова стабільність обійшлася державі дуже дорого, адже для цього за півроку довелося скоротити дефіцит бюджету з 16 до 3,5 відсотка. На думку М. Азарова, така ощадливість не тільки дозволить уникнути ризику повторення економічної катастрофи на зразок грецької, але й обернеться економічним зростанням і можливістю відновлювати робочі місця та підвищувати зарплати, пенсії й соціальні виплати.
Саме тому прем’єр вважає головним завданням недопущення розбалансування бюджету. «Під час опрацювання проекту бюджету в комітетах Верховної Ради уже надійшла пропозиція збільшити витрати на 350 мільярдів гривень. Це більше, ніж весь бюджет на наступний рік! Ми чудово розуміємо благі наміри народних депутатів, але треба залишатися реалістами», — сказав глава уряду та доручив кожному міністру «доводити профільному комітету, де знаходяться розумні межі можливого».
На думку прем’єра, перш ніж говорити про збільшення витрат бюджету, треба збільшувати його доходи та звільнитися від тягаря боргів.
Продовжуючи цю тему, М. Азаров повідомив, що уряд продовжує врегульовувати масу інших боргових претензій до держави, наприклад, «вимогу Міністерства оборони Російської Федерації повернути 405 мільйонів доларів боргу горезвісних «Єдиних енергетичних систем України» пані Тимошенко». За його словами, йдеться про 3,3 мільярда гривень, що «дорівнює всім витратам держави на будівництво лікарень, шкіл тощо у регіонах України у 2012 році». Щоправда, навіть якщо цей борг «ЄЕСУ» існує, то чому держава має брати на себе заборгованість приватної компанії?
Водночас прем’єр висловив переконання, що найближчим часом таки буде знайдено компроміс з Росією щодо ціни на газ. «Отримаємо справедливу та прийнятну ціну та, разом з енергозбереженням, скоротимо витрати валюти на імпорт газу», — сказав він. Це дасть змогу значно покращити зовнішньоторговельний баланс України, особливо ж з урахуванням експортного потенціалу аграрного сектору.
Щоправда, ці плани більше стосуються перспективи, а поки що уряд домовляється про продовження програми кредитування з Міжнародним валютним фондом. М. Азаров повідомив, що 24 жовтня до України прибуває місія фонду, яка має оцінити показники виконання програми «стенд-бай». Оцінюючи перспективи подальшої співпраці, глава уряду зазначив, що «єдине спірне питання, яке залишилось, — це вимога МВФ підвищити тарифи на газ і тепло для населення у зв’язку з невпинним подорожчанням газу». При цьому позиція уряду полягає в тому, що «треба знайти інші компенсатори і не перекладати на людей тягар надвисоких цін на газ». Та чи не закінчиться ця турбота разом із завершенням виборчої кампанії 2012 року?
Фото Олександра КЛИМЕНКА.