Троє братів Кізюнів (родом із Красилова на Хмельниччині) воювали на фронтах Великої Вітчизняної, один з них — Петро — удостоєний звання Героя Радянського Союзу (указ про його нагородження підписано 29 червня 1945 року за №7713). Напередодні 66-ї річниці Перемоги на будинку по вулиці Першотравневій у Вінниці, де після війни жив Герой, відкрили меморіальну дошку. На ній — портрет відважного льотчика, дві дати — початку й кінця земного життя: 04.10.1917 —18.03.1979. Похований відважний фронтовик у Вінниці. В місті над Південним Бугом живе його рідний брат Карпо. Він один із тих, хто відкривав меморіальну дошку.
— Сумно, але сьогодні, напевно, перший раз, коли щось зробили для нас, — каже брат Героя. — Думав, що нас, як і його, вважають загиблими, і про брата всі забули. Тепер розумію — можна ще жити, бо влада все-таки пам’ятає про фронтовиків. Добре, що зробили цю дошку. Для нас безплатно. Від душі. Добре, що прийшла молодь. Якщо так триватиме — може, щось на краще і зміниться.
Герой Радянського Союзу Петро Кізюн найбільше відзначився під час Проскурівсько-Чернівецької операції в бою у небі Шепетівщини рідної Хмельницької області. В армії з 1937 року. Воював з вересня 1941-го і до останнього дня війни. За цей час льотчик-штурмовик 525-го штурмового авіаполку, де служив заступником командира, здійснив 123 бойові вильоти, знищив 15 танків, 76 автомобілів, два паротяги, 11 вагонів, 13 мінометів.
Після війни продовжив службу в авіації. Звільнився в запас у званні підполковника в 1953 році у Вінниці.
