У Москві найголовніша новина полягає в тому, що «питання про відставку Юрія Лужкова вирішено остаточно». Про це відкрито заявили чиновники адміністрації президента. Справді, меру Москви цього тижня виповнилося 74 роки й час, як то кажуть, «подумати про вічне».
Однак відставка чи добровільне залишення посади мера Москви — подія не повсякденна для стійкості політичної системи величезної країни. Боротьба «за» чи «проти» Лужкова — це боротьба за владу в Росії. Варто пам’ятати аксіому, що всі революції, як і політичні перевороти, завжди починалися в столицях.
Як з’ясувалося, питання «бути чи не бути» Юрію Михайловичу градоначальником столиці, визначає доленосний для країни вектор розвитку. Яке майбутнє у Росії — керована демократія під керівництвом спецслужб і Володимира Путіна. Чи закріплення у владі групи впливу, яка формальним своїм лідером бачить нинішнього президента Дмитра Медведєва.
Коли три роки тому Володимир Путін визначився із наступником, він припускав, що залишиться «головним», «першим», найвпливовішим політиком у Росії. Так насправді й сталося. Рейтинги прем’єра зашкалюють, він — центр влади, народна любов до нього — безмірна й стабільна. Дмитро Медведєв тривалий час був тінню Путіна, політиком, якому було дозволено вручати нагороди й читати написані промови. Однак за останні три роки в Росії виріс потужний клас національної буржуазії, який аж ніяк не влаштовує демократія по-путінськи. Саме потужні російські фінансово-промислові групи, які стали частиною світової та європейської економіки, намагаються внести корективи в політичну систему РФ.
Ці групи впливу взяли під опіку Дмитра Медведєва зовсім не тому, що він їх влаштовує, а тому, що їм легше маніпулювати, управляти. Економічна еліта в Росії чудово усвідомлює, що суперечність між їхнім бажанням розбудовувати виробництво, ринкову економіку неможлива в умовах політичної системи, побудованої в Росії. Саме вони боротимуться за новий президентський строк для Дмитра Медведєва.
А Юрій Лужков влаштовує Володимира Путіна. Його стиль керування містом, скандальні зовнішньополітичні заяви, зокрема, й стосовно Криму і Севастополя, вписуються в систему чекістської держави, систему, яку протягом десяти років створював і створив у Росії Володимир Путін.
Крім того, столиця Росії — найбільший та найефективніший фінансовий, інформаційний регіон Росії, у столиці тисячі банків, фінансових установ, офісів світових компаній. Тому найвпливовіший федеральний чиновник, мер Москви Юрій Лужков став наріжним каменем нинішньої російської, авторитарної влади.
Москва.
