Учора об 11-й годині у Північній Осетії, на центральному ринку Владикавказа, підірвано припаркований автомобіль. Унаслідок вибуху загинуло шістнадцять чоловік, а більше 70 осіб з тяжкими пораненнями потрапили до лікарень міста. Прокуратура порушила кримінальну справу й кваліфікувала злочин як терористичний акт.
Вибухи, терор, убивства мирних людей — трагічна й сумна повсякденність Росії. Це реальність життя багатьох громадян величезної країни. Причому терористичні акти відбуваються і недалеко від Кремля (вибухи в метро, підриви багатоповерхових житлових будинків), і на далеких околицях, насамперед на російському Кавказі.
Російські чиновники говорять про те, що тероризм — це проблема, яку неможливо розв’язати, що свідчить про неспроможність численних силових структур боротися зі збройним насильством, терором проти мирних громадян. Хоча військові та спецслужби вимагають дедалі більших фінансових ресурсів на створення нових дорогих підрозділів, потужної контррозвідки, широкої (природно, добре оплачуваної) агентурної мережі.
У Росії чиновники часто ставлять знак рівності між демократією і тероризмом. Будь-які акції офіційних, законних, у рамках конституції протестів проти дій влади придушуються з жорстокістю більше, ніж боротьба з терористами. Загрози «кольорових революцій» — повсякденна риторика тих російських політиків, кого влаштовує нинішня керована демократія в країні.
Зрозуміло, що причини активізації тероризму в Росії слід шукати не за рубежем, а всередині самої країни. Росія залишається імперією, і причини тероризму політичні. Це невпинна боротьба за владу в національних околицях, боротьба за економічне домінування Москви над регіонами.
Москва.
