Чи повернуться до українців активи Лазаренка?

Україна шукає можливості повернути активи колишнього прем’єра Павла Лазаренка, що відбуває покарання у США. Зокрема, на початку серпня Вищий Господарський суд України розгляне чергову справу, в рамках якої може бути повернуто Дніпропетровській територіальній громаді майно, яке свого часу опинилося у власності Павла Лазаренка. І напередодні розгляду через деякі ЗМІ вже лунають заяви людей, які тісно пов’язані з «каліфорнійським утриманцем», що начебто українські судові органи обирають відому людину, роблять його жебраком.

Українські політологи вважають, що ця кампанія спрямована проти суддів, які розглядатимуть справу. Мовляв, розрахунок простий, але, можливо, й ефективний. Бо судді — також люди. Вони дивляться телебачення, читають газети. Їм не так уже й легко зовсім не реагувати на випади, спрямовані проти них.

Насправді йде тривалий, дуже складний процес повернення величезної кількості державного майна, яке Павло Іванович, перебуваючи при владі, «перевів» із загальнодержавної чи комунальної власності у свою особисту. Серед найбільш привабливих об’єктів називають чи не половину проспекту Карла Маркса (центральної вулиці Дніпропетровська), будівлю, в якій зараз знаходиться п’ятизірковий готель «Україна», та навіть споруду, яка належить Фонду державного майна України в цьому місті.

Експерти також вказують на те, що вплив «господаря» на Дніпропетровщині відчувається й дотепер: часто-густо місцеві суди першої інстанції побоювалися винести правосудне рішення у майнових спорах держави проти свого колишнього прем’єра. Цим бравують юристи колишнього прем’єра. Зокрема, український адвокат Павла Лазаренка Віктор Чевгуз стверджує: «Для цього потрібно мати вирок українського суду, що Лазаренко щось украв і це потрібно повернути. А такого рішення суду немає».

Інша справа — суди вищих інстанцій, які виносили справедливі рішення. Однак, зараз, на думку фахівців, саме судді цих органів стають об’єктами тиску з багато численних юристів, родичів, партнерів та соратників Лазаренка.

Зрозуміло, чому таке відбувається. В США та Швейцарії доведено, що Лазаренко протизаконним шляхом отримав сотні мільйонів доларів, різноманітні неофіційні рейтинги визнають його в топ-десятці найбільших економічних злочинців минулого століття. Чому ж професійні чи добровільні захисники Павла Івановича, який уже майже дві п’ятирічки відсидів у тюрмах США, та сидітиме ще, з телеекранів та шпальт газет розповідають речі, які не відповідають дійсності? Відповідь проста. Зрозуміло, що повертати майно та гроші у Павла Лазаренка аж ніяк не має бажання. Але зробити це бажає держава в особі її нинішнього уряду.

Нещодавно пролунала ціла низка заяв високопосадовців про те, що Україна намагатиметься повернути активи екс-прем’єра в казну. Але постає запитання: чи зможуть судді керуватися виключно чинним законодавством, коли відчувають психологічний прес з боку деяких ЗМІ, що взяли за правило своєрідного «гарного тону» паплюжити вітчизняну судову систему? Кажуть, навіть сумнозвісний адміністративний ресурс уже відійшов на другий план. Тепер входить у норму третирування суддів руками «працівників пера». І адвокати, котрі обслуговують інтереси «каліфорнійського в’язня», використовують ЗМІ як механізм психологічного тиску на суддівський корпус.

До речі, не слід забувати й про майно, яке Лазаренко розмістив за кордоном. Добре, що представники влади обіцяють докласти зусиль для його повернення.