У Чернігові розгортається скандал довкола дев’ятиповерхівки, зведеної по вулиці Щорса 43-а ТОВ «С. П. І.». Будинок-красень ще у червні був готовий до заселення новоселами, але натомість частина майбутніх його мешканців почали писати скарги в різні інстанції. Уже незабаром опалювальний сезон, однак у помешканнях ще не почалося облаштування кімнат.

 

Суть конфлікту. Забудовник, так би мовити, проявив ініціативу: засклив усі лоджії новобудови на один кшталт. Здавалося б, новосели цим мали бути задоволені. Адже всі знають, як псують зовнішній вигляд будинків «творчі витвори» власників. Один робить балкон з дерева, другий — з оцинкованого заліза. Третій — з якихось інших підручних матеріалів. Як наслідок — багатоповерхівка перетворюється на архітектурний «курник». Зрозуміло, що з цих позицій ініціатива київського забудовника начебто досить розумна та актуальна. Але... чому вона виникла уже наприкінці будівництва? Усупереч попередньо затвердженому проекту? Майбутні власники квартир стверджують, що нічого про неї не знали перед тим, як укладали договори інвестування.

Чотирнадцять інвесторів, які написали листа в «Голос України», вважають, що з них ще хочуть зідрати значні для них суми.

«Бюро технічної інвентаризації, яке здійснює інвентаризацію новозбудованих будинків та готує технічні паспорти на квартири, вимірює площу незасклених лоджій із коефіцієнтом 0,5, а засклених — із коефіцієнтом 1,0, — пишуть автори скарги до редакції. — Як з’ясувалося, площа всіх без винятку наших квартир відрізняється від проектної у більшу сторону в середньому на 1,5 — 2,5 кв. м. І збільшення цієї площі відбулося за рахунок засклення всіх лоджій, і як наслідок обмірювання їх за більшим коефіцієнтом, аніж незасклених. Вартість 1 кв. м, по якій нині реалізуються квартири у даному будинку, — 5300 грн. Шляхом нескладних арифметичних дій ми з’ясували, що кожному з нас доведеться доплатити по 10—14 тисяч гривень. Ця новина приголомшила більшість інвесторів. Адже значна частина з нас взагалі не збиралася встановлювати рами на лоджіях. Ті інвестори, які збиралися склити лоджії, могли успішно зробити це за ціною, яка була б значно нижчою. Але забудовник чомусь з власної ініціативи провів встановлення засклених віконних блоків у всіх без винятку лоджіях. Це призвело до небажаних для нас наслідків (матеріальних збитків».

Сьогодні будинком по Щорса 43-а опікуються різні відповідальні інстанції. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області провела позапланову перевірку з виїздом на місце та встановила порушення Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування». Зокрема, було виявлено: «засклені віконні блоки у лоджіях житлового будинку всупереч проекту (влаштовано з відхиленням від погодженої проектно-кошторисної документації п.4.10 ДБН В.2.2-15-2005)».

Начальник інспекції Олександр Рубан направив Управлінню капітального будівництва міської ради 9 вересня припис «Привести у відповідність виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку по вул. Щорса, 43-а в м. Чернігові згідно з проектно-кошторисною документацією, затвердженою замовником та погодженою головним архітектором м. Чернігова 31.05.2007 р. в термін до 09.10.2009 р.»

— Отже, засклені віконні блоки будуть демонтовані? — запитую у нього.

— Та ні, — відповів він. — Забудовник повинен новий паспорт фасаду будинку узгодити з головним архітектором міста.

Представник ТОВ «С. П. І.» Ірина Вікторовська у Чернігові надала документи про те, що скорегований проект вже було погоджено в Державному департаменті пожежної безпеки МНС, а нині його розглядають в управлінні архітектури та містобудування.

Що буде далі, можна тільки здогадуватися. Якщо інвестор впродовж п’яти банківських днів не сплатить визначені йому додаткові суми, згідно з договором він може бути відкріплений від об’єктів інвестування, а його квартира продана іншим покупцям за нинішньою, значно вищою, ціною. Він, звичайно, отримає свої кошти, але вже знецінені і з втратою їх 10 відсотків (так записано у договорі).

На думку О. Рубана, головна причина вищезгаданої колізії — недопрацювання юридичної служби, що обслуговує будівництво багатоповерхівки. Та з цим важко погодитися. Уже в договорах, які підписали інвестори-довірителі, є підпункти про те, що питання, не обумовлені в них, вирішуються згідно з «Правилами фонду фінансування будівництва об’єкта нерухомості».

«Пані Вікторовська кожному з нас дала можливість прочитати ці правила, — йдеться у скарзі чернігівців. — Однак видати на руки інвесторам примірник цих правил, що являють суттєве доповнення до договору інвестування, відмовила. Вже у момент інвестування коштів особливу увагу окремих інвесторів привернув пункт «Правил Фонду фінансування будівництва» № 5.6.3., де поміж іншим значилося, що фактична загальна площа об’єкта інвестування, тобто майбутньої квартири, може відрізнятися від проектної у більший чи менший бік. Далі у цьому пункті правил йшлося про те, що у випадку, якщо фактична площа квартири виявиться меншою за проектну, більше ніж на 1 кв. м, кожному з інвесторів мають повернути кошти з Фонду фінансування будівництва відповідно до кількості вимірних одиниць об’єкта фінансування по ціні, яка була на момент інвестування нами коштів у будівництво. У випадку, якщо фактична площа збудованої квартири виявиться більшою за проектну, значилося у правилах, кожен з інвесторів повинен доплатити за додаткові квадратні метри, але вже по ціні, яка буде визначена забудовником на момент остаточних розрахунків».

Фактично було закладено юридичне обґрунтування оплати засклених балконів за неприйнятною для Чернігова ціною. При тому забудовник чомусь вирішив поставити чернігівських інвесторів перед цим фактом вже під час завершального етапу оформлення майнових прав на квартири.

Звичайно, приватна будівельна фірма прийшла у місто на Десні не займатися благодійництвом, а отримувати прибутки. Тому оцей хитромудрий заробіток на склі, рамах (десь до 300—400 тисяч гривень з усіх інвесторів) інвестори оцінюють як підприємливий хід, з яким уперше зіткнулися у Чернігові. Забудовник, мабуть, не сподівався на такий колективний протест його простій ідеї. Її зустріли без особливого ентузіазму чи радості. Вона, навпаки, викликала обурення, заперечення з боку людей, які здебільшого взяли кредити для фінансування житла і для котрих незапланований прикінцевий «додаток» не такий вже й дріб’язковий, щоб на нього не звертати увагу. Адже це фактично річна зарплата вчителя, медика!

Чернігів.

На знімку: 36-квартирна порожня багатоповерхівка.

Фото автора.

Коментар

— ТОВ «С. П. І.» повинно йти на поступки інвесторам, — прокоментував вищезгадане начальник управління капітального будівництва Чернігівської міської ради Олександр Маляренко. — І ми схиляємо його до цього. Якби забудовники були чернігівські, нам би простіше було вирішити це питання в інтересах людей.

Як розвиватиметься надалі «балконний» конфлікт, чи перейде він у судову площину, схоже, залежить насамперед від останнього.