Працювати системно — це дбати про перспективу

Серйозні проблеми в реальному секторі економіки і в торгівлі виникли не вчора, вони формувалися упродовж останніх 10—15 років. Розуміючи це, наш Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва поставив собі за мету реформування майже всіх секторів вітчизняної промисловості і підприємництва.

І нам таки вдалося провести через парламент низку важливих законопроектів, які мають принести в економіку додаткові інвестиції та сприятимуть створенню нових робочих місць. Передусім ідеться про антикризові документи щодо підтримки вітчизняної промисловості, реформування регуляторної сфери, наведення порядку в гральному бізнесі та запровадження принципів державно-приватного партнерства. Зупинюся на деяких ініціативах, які були розроблені та проголосовані за останні місяці і вже стали законами.

Після гарячих дискусій, нам нарешті вдалося наполягти на позитивному голосуванні за законопроект №4581 про сприяння розвитку підприємництва. Цей документ (після його підписання Президентом) має істотно покращити інвестиційний клімат у країні й лібералізувати систему підприємництва. Нічого нового. Ми скористалися досвідом «локомотивів європейської економіки» — Франції та Німеччини, знизивши вимоги щодо мінімального статутного фонду підприємств. Тепер, аби відкрити товариство з обмеженою відповідальністю, достатньо 630 гривень. Це і значно полегшить становлення бізнесів, і сприятиме збільшенню кількості нових підприємств.

Ще один стимулятор для розвитку підприємництва — принцип «мовчазної згоди». Ми надали бізнесу чіткі нормативні гарантії стосовно отримання ліцензій та дозволів. Раніше нечисті на руку чиновники користувалися прогалинами в законодавстві й усіляко затягували видачу документів, вимагаючи хабар. З прийняттям закону ситуація кардинально зміниться. Якщо протягом 10 днів фірма, котра надала документи, не отримає офіційної відповіді на своє звернення, то дозвіл вважатиметься наданим автоматично. Ще рік тому бізнесові на отримання всіх дозвільних документів у середньому не вистачало 100 днів. Тепер цей термін скоротився у 10 разів!

Крім того, ми ліквідували «годівницю» для бюрократів, скасувавши обмеження терміну дії ліцензій. Раніше ліцензії видавалися лише на три роки. Тепер більшість з них — безстрокові. Деякі види ліцензій, як то у «чутливій» для здоров’я громадян царині медицини, залишаться строковими. Але термін дії навіть таких ліцензій подовжено до 5 років.

Ми скоротили на 8 позицій перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Йдеться про сфери, в яких не потрібен жорсткий державний контроль. Наприклад, про перепродаж предметів мистецтва, організацію аукціонів та ін.

Комітет оперативно відповідав на запити промислового сектору. Так, парламентом прийнято закон щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості.

Ми підійшли до питання системно і поставили за мету модернізувати всі найважливіші сектори економіки, підвищивши тим само конкурентоспроможність вітчизняної продукції. Спиралися на чотири основні принципи розвитку підприємств: модернізацію, енергозбереження, інновації та амортизацію. Саме вони стали наріжними каменями, на яких базується наша програма із виведення промисловості з нинішнього незадовільного стану.

Зроблено перший крок щодо збільшення експорту продукції з високою часткою доданої вартості. До пріоритетних інноваційних напрямів діяльності віднесли виробництво транспорту, літальних апаратів та комплектуючих до них. Ці галузі обрано не випадково. Адже завантаження виробничих потужностей літакобудування чи суднобудування автоматично надає замовлення металургії, вугільній промисловості тощо. Спрацьовує «принцип ланцюга», який допомагає вирішувати економічні проблеми послідовно та комплексно.

Створюючи умови для модернізації вітчизняної промисловості, ми піклувалися про перспективу її розвитку. До 1 січня 2011 року промисловим підприємствам було надано право на ввезення устаткування і комплектуючих як внесків у статутні фонди. Так ми частково вирішили проблему катастрофічної нестачі вільних кредитних коштів на ринку. При цьому окремо було зазначено, що такі норми можуть використовуватися лише промпідприємствами для створення нових виробництв з енергозберігаючими технологіями.

Тема окремої розмови — прийнятий закон про державно-приватне партнерство (ДПП). Ця система активно використовується і країнами з перехідною економікою, і економічними лідерами — Великою Британією, Німеччиною, Францією. Суть механізму ДПП полягає в спільному бізнесі держави та приватного сектору. ДПП дозволяє уряду залучати приватні інвестиції, не втрачаючи при цьому права власності на певний об’єкт. Держава переважно залишає за собою контрольну функцію. Приватний партнер вкладає гроші та встановлює ефективний менеджмент на виробництві, що дає змогу провести модернізацію і збільшити прибутки.

За нинішніх умов, коли приватизація вже не видається привабливим способом поповнення бюджету та інвестування, система ДПП може створити справжню революцію в ЖКГ, сфері транспорту та комунікацій. За нашими розрахунками, після остаточного набуття чинності цим законом він приноситиме Україні близько 7 млрд. доларів додаткових інвестицій на рік.

Окремо хочу зупинитися на двох украй важливих соціальних законах, що були прийняті з нашої ініціативи в цей період. Передусім ідеться про закон «Про престижність шахтарської праці». Ми заклали умови для переходу до середньоєвропейського рівня заробітної плати шахтарям і запровадили низку важливих соціальних новацій. Насамперед, ставку податку з доходу шахтарів зменшено до 10 відсотків. Установили нові пільгові умови щодо забезпечення гірників житлом і підвищеними пенсіями. Приміром, шахтарі та їхні діти отримали можливість вступу до вищих навчальних закладів на ліберальних умовах. Також поліпшили процедуру розподілу оздоровчих путівок. Вважаю, що цей законопроект має стати базовим для встановлення аналогічної системи пільг для представників інших соціально важливих професій — медпрацівників, учителів тощо.

Не менш важливим у соціальному плані є й закон про заборону грального бізнесу в Україні. Це яскравий приклад ефективного регулювання ринку з боку держави. «Ігроманія» стала ледь не національною хворобою, тому закон був суспільно необхідний. На сьогодні ми зуміли закрити один з найбільш криміналізованих секторів економіки, що приносив надприбутки нечистим на руку бізнесменам за рахунок людських сліз і горя. При цьому нам вдалося зупинити експансію російського грального бізнесу, який після заборони азартних ігор у Росії намагався втекти до нас. Якби не закон, Україну загромадили б казино і гральні автомати «від Сяну до Дону».

Держава не має права «заробляти» на податках з бізнесу, який підриває основи суспільства і наживається на хворобах соціуму. Гроші держбюджету справді потрібні. Але не такі! Не може бути нічого важливішого за інтереси українців та їхніх сімей, що донедавна масово потерпали від засилля азартних ігор. Не випадково, за даними соцопитувань, лише 5 відсотків громадян схвально ставилися до цього сумнівного бізнесу...

Пропонуючи парламенту корисні та сучасні закони, ми розуміємо важливість їх сумлінного виконання. Тому на базі нашого парламентського комітету ми створюємо спеціальний орган, що вестиме моніторинг ситуації з дотримання владою та бізнесом нового законодавства. Ми добре усвідомлюємо, що реформи нічого не варті, якщо вони на папері, а не втілені у життя.

Ми маємо унікальний шанс «бути почутими» у сенсі політичної та суспільної підтримки реформ. Свого часу шляхом енергійних реформ пройшло багато країн. Нині декотрі з них увійшли до світової історії під назвою «тигрів». Більшість з цих країн, як і Україна сьогодні, робили активні, форсовані кроки з лібералізації підприємницької діяльності та модернізації виробництва. Результат відомий: зараз «тигри» — регіональні економічні лідери.

Вірю, що президентська кампанія, яку фактично вже розпочато в Україні, не стане перешкодою для подальшої реформаторської роботи нашого комітету й парламенту загалом. Реформи мають запродовжуватися та поглиблюватися. Іншого шляху в України просто немає.