У наші дні Дніпропетровщина стала нечастим гостем інформаційних повідомлень у центральних ЗМІ. Так, у нас сьогодні не стріляють, не підривають, не вбивають і не захоплюють заручників. Ми просто живемо й працюємо, виховуємо дітей, засіяли поля і чекаємо врожаю. У вільний час — відпочиваємо родинами: ми на це заслужили. Та хіба це не привід для захвату?..

Ми не влаштовуємо майдани й антимайдани, не полюємо на відьом і не призначаємо винних; не з’ясовуємо, хто на який бік молиться і хреститься. Віримо в різних богів, але шануємо єдині заповіді. Усі однієї нації, однієї країни, однієї незалежної пісні. Українською мовою.

У нас достатньо патріотизму, сил і прагнення захистити свою Батьківщину. А можливостей і ресурсів для цього куди більше, ніж у багатьох. Приймаючи в себе обпалених гарячими точками співвітчизників, забезпечуючи їх усім необхідним, ми ніколи не назвемо їх чужинцями. Двері наших будинків завжди відчинені для добрих гостей, а наші близькі без особливих закликів готові виступити на їхню підтримку й захист.

Ми приймаємо поранених зі Сходу й виліковуємо їх. Наші хлопці вирушають туди, де без них відновити порядок неможливо — і стоять до кінця. Ми поважаємо сусідів — доти, поки вони поважають нас. Готові йти в ногу з братнім народом, але не здатні підлабузнюватися перед хамом.

Благополуччя своїх родин для нас невіддільне від благополуччя України. Ми не запитуємо про те, що вона зробила для нас — але думаємо, що ще не зробили для неї. Ухвалюємо рішення, успішні втілення яких оцінюють у країні та за її межами. Готові відповідати за все, що відбувається сьогодні в державі, й навчити цієї відповідальності інших.

Нас понад три мільйони. У руках цих мільйонів — металургійні печі, здатні забезпечити металом півсвіту, машинобудівні цехи, з яких виходять найкращі на планеті ракети, шахти з вугіллям, кар’єри з унікальною рудою. Наші поля й ферми нагодують кілька подібних регіонів. До наших ВНЗ з’їжджаються вчитися з інших континентів, а розробки науковців області завжди входили у всесвітній тренд. Ми завойовуємо олімпійські медалі й установлюємо рекорди.

Наші вихідці завжди становили еліту минулих і нинішніх держав — і час їхнього правління додав приводів для справедливої гордості за країну. Ми породили козацтво. То невже не здолаємо доморослий і привнесений бандитизм? Історія вже не раз давала відповідь. І цього разу вона буде така само: логічна, справедлива і від Бога.

...Ми знаємо, що таке Любов. І готові навчити кожного любити по-дніпропетровськи.