Уже четвертий рік тривають баталії навколо сімейного гуртожитку колишнього сумського інституту ВНДІкомпресормаш. Хоча цього, здавалося б, не повинно бути, оскільки Ковпаківський районний суд Сум ще в лютому 2000 року підтвердив за будинком статус гуртожитку.
Така ухвала знадобилася для вгамування «апетиту» тодішніх хазяїв — керівників заводу «Компресормаш». Нові господарі невідомо за чиєї допомоги зробили його нежилим приміщенням і почали «очищати» гуртожиток від його мешканців. Розпочали справжню облогу. Причому за всіма правилами військової науки. Проте їхні дії з неодноразовими від’єднаннями води та електроенергії успіху не мали. Тоді компресормашівські спритники вирішили зайти з другого боку — продати його з усіма мешканцями товариству «Союзторг».
Новий власник виявився не менш «крутим» за попередника: почав від’єднувати опалення, пропонувати «мирову» угоду: мовляв, підписуйте договір оренди нежилих приміщень. Гуртожитківський люд не на жарт збунтувався: почали строчити скарги до судових і правоохоронних інстанцій, звернулися по допомогу до свого депутата. Після цього конфлікт неодноразово розглядали на засіданні депутатської комісії із законності і взаємодії з правоохоронними органами Сумської міськради. Та «Союзторгові» — як з гуски вода. Тоді комісія і депутат Галина Гречаниченко особисто звернулися до міськпрокуратури з проханням перевірити законність купівлі-продажу будинку.
— Наші запити розглянули формально, а відповіді нагадували звичайнісіньку відписку, — прокоментувала цю «співпрацю» Галина Олександрівна.
Тим часом союзторгівці, яким вочевидь набридла тяжба, спішно перепродують будинок Київському оптико-ремонтному заводу. Знову-таки з усіма мешканцями. І знову — як нежиле приміщення.
Коло замкнулося. Доки сумські депутати з’ясовують стосунки з місцевою прокуратурою, бідолашні мешканці злощасного гуртожитку по вулиці Курській, № 6, що в Сумах, з острахом чекають на нове «світле» майбутнє, яке їм готує черговий господар: залишить їх у гуртожитку чи взимку виставить за двері бомжувати?
