У село Тинну, що в Дунаєвецькому районі на Хмельниччині, не повернувся з фронту 131 односелець. Стільки рушників зібрали учні школи, обійшовши кожний двір, де не дочекалися рідної людини. Вишивали родичі на полотні свою журбу та незгасну пам’ять, а внизу, під узорами — ім’я. Про тих, у кого не було сім’ї, подбали вчителі та школярі, створивши кожному іменний рушник. Цими вишиваними крилами пам’яті буквально оперезаний сільський музей уже дев’ять років.
Тиннянське юнацтво разом з учителькою Оленою Сохатюк, яка викладає історію вже 27 років, так само ретельно зібрало матеріали про всіх репресованих односельців, остарбайтерів, підпільників. Цієї, справжньої історії і навчає педагог не одне покоління тиннівчан.
