Барвисті яйця-обереги, ще теплі від рук молодої талановитої подолянки Валентини Войткової із старовинного міста Дунаївці я везла через океан, щоб подарувати українцям Америки. Ці витвори вразили їх до глибини душі. Валентина Войткова не тільки зберегла традицію, вона винайшла свою власну писанку, яку вже і писанкою не назвеш. «Пише» майстриня... нитками та бісером, тонким кружевом, пір’ям і найрізноманітнішим зерном. Кожна мініатюра — справжній шедевр.
— На одну таку писанку якраз вистачає ночі, — зізнається Валентина Войткова.
У колекції пані Валентини нові витвори не дуже затримуються. Її, вихователя гуртожитку Дунаєвецького міського ліцею, знаходять і на роботі, і вдома. Один хлопець замовив їй яйце-«освідчення», яке вручив своїй коханій. Освідчення ховалося в пелюстках ніжної квітки, що прикрашала верхівку писанки.
Віднині і в Українському музеї-архіві імені Шевченка в місті Клівленді (США) поруч із традиційними писанками всіх регіонів України дивуватиме відвідувачів писанка Валентини Войткової.
