Заявка китайської компанії з випуску обладнання для ванних кімнат на реєстрацію як торгову марку «День святого Валентина» спричинила гарячі дебати в суспільстві. Тим паче що надійшла вона напередодні самого свята всіх закоханих, котре останніми роками знайшло чимало шанувальників у КНР.
Менеджер компанії Ян Шоубінь мотивував бажання отримати не зовсім звичайну торгову марку тим, що вона допоможе створити у ванних кімнатах неповторний романтичний дух. Але чиновники патентного бюро держадміністрації з питань промисловості і торгівлі романтичним духом не перейнялися і відмовили на тій підставі, що назва свята не може бути торговою маркою. Негативна реакція чиновників була зумовлена ще і тим, що апліканти намагалися одержати марку для обладнання, яке призначене для громадських лазень, салонів краси й оздоровчих закладів. А це, погодьтеся, уже наводить на певні думки: ну навіщо людям, котрі прийшли просто помитися, романтика? І хоча майже всім і так відомо, яку широку гаму послуг, аж ніяк не завжди легальних, надають китайцям і гостям країни зазначені заклади, заявляти про це привселюдно все-таки не заведено.
Питання з монополією окремо взятої компанії на те, що є надбанням усіх, зокрема на загальні свята, справді суперечливе. А як бути, наприклад, із тваринами? На початку нинішнього року, коли країна жила в очікуванні чергового спалаху атипічної пневмонії і почалася кампанія із знищення 100 тисяч ймовірних переносників вірусу — диких котів чи вівер, керівництво поліграфічної фірми подало заявку на реєстрацію для своїх коміксів і листівок бренда «вівера». «Наші книжки поширюватимуться так само швидко, як САРС», — заявив директор компанії Чжан Юнбінь. Теж не дуже смішно.
Використання в торговій рекламі імен відомих осіб — окрема тема. Днями один пекінський бізнесмен, якийсь Го, звернувся в патентне бюро з проханням зареєструвати як торгову марку для дитячих підгузників, котрі він випускає, ... ім’я нинішнього президента США в китайському варіанті вимови — «Bushі». До того ж заповзятливий пекінець, швидше за все, зовсім не хотів образити видного політика, просто китайською ієрогліфи, які читаються «бу ши», означають також «не мокрий». Але і цього разу дотепністю співвітчизника не перейнялися чиновники, котрі вважають, що ім’я лідера держави теж не може бути торговою маркою (та ще й для такого продукту!), це може призвести до «негативних соціальних наслідків». Не поталанило і місцевій швейній фабриці, яка виявила бажання назвати свою продукцію — жіночі сукні — китайським варіантом вимови прізвища «Lewіnsky». Не забули і Білла Клінтона. Інша швейна фабрика, із східно-китайського міста Веньчжоу, запропонувала екс-президенту США поліпшити своє матеріальне становище на два мільйони доларів за використання його імені як марки ділових костюмів. Відповідь від пана Клінтона поки що не надійшла. Напевно, зважує всі «за» і «проти».
А ось бен Ладену ніхто нічого начебто і не пропонував, просто назвали вермішель його ім’ям. Але 2001 року назва потрапила на очі тим самим чиновникам і вони «прикрили лавочку».
Ольга ТАНАСІЙЧУК, власкор Укрінформу в Пекіні, спеціально для «ГУ».
