Рибкін — об’єкт міжнародних спецоперацій?
Приїзд до Києва кандидата в президенти РФ Івана Рибкіна поставив більше запитань, ніж дав відповідей. А ще відбувся симбіоз двох передвиборних кампаній. То чи це Україна стала майданчиком для російських виборів, чи «справа Рибкіна» — складовою передвиборної кампанії в Україні?
Віктор НЕБОЖЕНКО, президент агентства корпоративної підтримки «Трайдент»:
Ті, що здійснювали операцію з Рибкіним, одночасно цілилися і в Президента України, і в Президента Росії, у передвиборну кампанію як в Україні, так і в Росії. Щодо Кремля, то режим влади, який формує нині Путін, такий жорсткий, що його противники також вдаються до жорстких методів, як то кажуть, на межі спецоперацій. І їх не проводять у Москві. Проте можна — в сусідній країні. І саме в Україні. Якби Рибкін зник, приміром, у Ташкенті, ефект був би значно менший.
Щодо України, то, починаючи з касетного скандалу, вона є об’єктом міжнародних спецоперацій. На нас тренуються і розв’язують свої проблеми провідні країни світу, в тому числі і Росія. Зникнення Рибкіна — один із серії фокусів, які ще, напевне, відбуватимуться на території України. З передвиборною кампанією в Україні це також пов’язано. Адже зрозуміло, що Рибкіна хотіли прив’язати до «Нашої України» та Ющенка. Я припускаю, люди, що їх називають причетними до зникнення Рибкіна, справді могли його знати і якоюсь мірою мати стосунок до його перебування в Києві. Але думаю, що цих людей використали «втемну». І якби вони знали, чим усе це закінчиться, то діяли б інакше.
Олександр ДЕРГАЧОВ, політолог:
Рибкін — не та персона, щоб утягнути Україну в російську кампанію. Її втягують у значно масштабніший спосіб: наприклад, ЄЕП, консорціум... Те, чим хоча й опосередковано Путін звітує перед виборцям: є певні результати і певні плани на перспективу. А ось в Україні майже анекдотичний випадок з Рибкіним (який узагалі не має впливу ні в Росії, ні навколо неї) використовують, щоб виникли сумніви: чи не має Рибкін зв’язків з опозицією. Чи не сприяє вона не дуже популярним планам, пов’язаним чи то з чеченцями, чи то з олігархами-емігрантами. Це — штучна ситуація. І немає підстав розглядати її поза «піаром». Та хоч би хто створив цю ситуацію, використовують її всі, хто може, хто має ЗМІ. І передусім — щоб кинути тінь на опозиційні сили.
Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології:
Я взагалі вважаю, що Рибкін — абсолютно маргінальна політична особа для російського політичного небосхилу. А все, що пов’язане з іменем Березовського, дуже підозріло, а його поведінка, надто в останні роки, здається дуже чорною і аморальною. Якби я був радником таких людей як Жванія, то порадив би жодним чином не демонструвати свою причетність до дружби з такою особою. А щодо нашого інтересу до цієї справи, гадаю, він надто перебільшений. Для скандальної особи Березовського і маргінальної особи Рибкіна — це зайвий привід покрасуватися на прес-конференції.