Виставку народного художника України Зеновія Кецала з нагоди його 85-ліття розміщено на двох поверхах Палацу мистецтв. Та навіть у цих велетенських залах годі вмістити епоху Майстра
Під час урочистостей його назвали «українським Мікельанджело». Кецало за життя став символом універсального дару Божого, втіленого у творчості й духовному поступі. На запрошеннях і афішах не випадково вміщено ось цей автопортрет молодого художника. Можна стверджувати, що погляд митця на світ і на себе залишився отаким молодим, спроможним бачити у буднях філософію Буття. Експозиція репрезентує графіку і олійне малярство, пейзаж, натюрморт, історичну і побутову тематику. На виставці — портрети духовних соратників художника, видатних галичан.
У його житті не бракувало драм. Хлопець із сім’ї залізничників за десятки кілометрів добирався до Львівської художньо-промислової школи (нині — коледж ім. І. Труша). 1938 року вступив до Краківської академії красних мистецтв ім. Яна Матейка. Потім була війна, вісім літ сталінських таборів та три роки позбавлення громадянства «за антирадянську пропаганду». Після повернення його душа набиралася снаги під час походів (з мольбертом) гірськими стежками Карпат.
На виставці можна «прочитати» життя Майстра і вже нині прогнозувати: мине епоха, й іншого художника, який підхопить золоту нить, назвуть «новим Кецалом». Бо це ім’я — мистецький і духовний еталон.
