Президент Російської Федерації Володимир Путін вирішив відвідати Україну, щоб закрити Рік Росії в Україні. Два дні останнього закордонного візиту Президента РФ були насичені урочистими моментами і несподіваними, хоч і цілком передбачуваними, заявами. Так, ще в аеропорту «Бориспіль» В. Путіна захопила зненацька запитанням кореспондент АФП. Зненацька, бо підходу до преси протокол не передбачав. Але Володимир Володимирович відповів, як він ставиться до третього президентського терміну його колеги Леоніда Кучми: «Це внутрішня справа України. Це не справа Росії. Україна сама розбереться».
Кореспондентку АФП прес-служба адміністрації Президента України позбавила пула на відвідання прес-конференції. А під час прес-конференції багато йшлося про тісні міждержавні відносини. «Україна і Росія здатні подолати всі труднощі», — вважає В. Путін. Зокрема, і ситуацію навколо Тузли, переконаний Л. Кучма. Український Президент пригадав і 350-річчя Переяславської ради, зауваживши, що україно-російський союз був єдиною можливістю уникнути поразки України. Щоправда, при цьому Л. Кучма нагадав, що переяславський договір планувалося підтверджувати щороку з огляду на нові реалії... А ось Володимир Путін переконаний: якби Україна зробила інший вибір, «то вона не стала б такою могутньою європейською державою».
Говорили президенти і про економічне співробітництво. На думку Володимира Путіна, торік економічна двостороння співпраця істотно пожвавилася. Щодо майбутніх перспектив, то один з прикладів — співпраця в рамках газового консорціуму. Як повідомив Л. Кучма, до кінця лютого мають відбутися тристоронні (за участю ФРН) переговори про його створення. Щоправда, досі не відомо, яке рішення ухвалить українська сторона з реверсу. Його прихильники сподівалися почути відповідь уже під час візиту Володимира Путіна. Проте не почули.
У перший день візиту сталося ще дві події, на які варто звернути увагу. Володимир Путін вручив нагороди українцям за особливий внесок у розвиток російсько-української дружби. До списку нагороджених потрапили діячі культури та мистецтв, вчителі та священнослужителі. А Леонід Кучма того самого дня підписав указ про нагородження орденом Ярослава Мудрого V ступеня мера Москви Юрія Лужкова. Теж за особливий внесок пана Лужкова в україно-російські відносини. Що й казати, перебільшити внесок Юрія Лужкова справді важко. Був час, його «заслуги» у боротьбі за Крим мало не поцінували оголошенням «персоною небажаною» в Україні...
Але повернімося до другої визначної події. Власне самого закриття Року Росії в Україні. В урочистій атмосфері пан Путін заявив, що він відчуває «почуття гордості за успіхи України в економічному розвитку, зміцненні позицій на міжнародній арені...»
Наступного дня обидва президенти побували на екскурсії в Києво-Печерській лаврі, де зустрілися зі священнослужителями Української православної церкви Московського патріархату. Священики поскаржилися президентам на розкол у православному світі України. На що Володимир Путін заявив, що не може втручатися в церковні справи, але «серцем і душею ми з вами». А Леонід Кучма провів паралелі з політикою, за приклад обравши, як це часто буває останнім часом, парламент: «В одній церкві набідокурив і пішов в іншу. Так, як у нас у парламенті».
Одне слово, візит був насичений і урочистими заходами, і несподіваними заявами, та найбільше — демонстрацією дружніх відносин.
