Футбол. Чемпіонат країни. Вища ліга. Матч 26-го туру. «Динамо» (Київ) — «Шахтар» (Донецьк). 2:1. Голи: Попов, 27, Шацьких, 45+3, Пуканич, 57, у власні ворота.
«Динамо»: Рева, Хацкевич, Федоров, Гусін (Головко, 79), Рінкон (Леко, 66), Несмачний, Гавранчич, Белькевич, Мілевський (Чернат, 46), Пеєв, Шацьких.
«Шахтар»: Шутков, Гай, Окоронкво, Пажин (Ндіайє, 59), Лалатович, Тимощук, Флоря (Пуканич, 31), Попов, Бахарєв, Белік (Брандао, 62), Воробей.
Попереджено: Тимощука, 9, Федорова, 16, Окоронкво, 48, Шацьких, 57, Пуканича, 62, Попова, 73, Гая, 90+1.
Арбітр — Олександр Горностаєв (Полтава).
21 травня. Київ. Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського. 25 градусів. 18 000 глядачів.
Лідирують: «Динамо» — 61 очко, «Шахтар» — 60, «Металург» Д, «Арсенал» — по 49, «Дніпро» — 47.
І друга дія з трьох у травневому протистоянні динамівців та «гірників» завершилася успіхом киян. Перемога принесла їм одноосібне лідерство в чемпіонаті. Нагадаю, що тиждень тому «Динамо» переграло «Шахтаря» у фіналі першого міжнародного турніру пам’яті Валерія Лобановського (3:2). У неділю на нас чекає нове побачення цих клубів — у фінальному поєдинку Кубка країни на полі НСК «Олімпійський» (початок о 17.00).
Позавчорашній матч був бойовий і безкомпромісний. Глядачам, гадаю, сподобалося мужнє протистояння справжніх чоловіків, фаворитів чемпіонату. Їх суперечка ще триватиме. Адже попереду ще чотири тури, і все можливе.
Цього разу в дебюті господарі нібито й мали перевагу. Але гострих моментів створили обмаль, бо «Шахтар» досить упевнено захищався. До того ж синьо-білі дуже мало били по воротах, намагаючись розігрувати свої комбінації до вірного. Однак їхні навісні передачі в карний майданчик донеччан були малоефективні.
Так тривало до середини тайму. Поступово чорно-померанчеві перебрали ініціативу і двічі (24-та і 25-та хвилини) цікаво контратакували. Особливо небезпечно було у другому випадку, коли зробили гостру передачу на Вороб’я. Але той не дотягнувся до м’яча.
Утім, це був, як кажуть, серйозний сигнал перестороги для динамівців. Та вони на нього не звернули уваги. І були швидко покарані. Чи не найактивніший у складі гостей Бахарєв зіграв вправно і швидко віддав м’яча Попову. А Сергій нагадав про свої гарматні і влучні удари здалеку. Півоборонець зі смаком приклався і збив «павутиння» у «дев’ятці» динамівських воріт.
Усе могло закінчитися для киян великими неприємнощами. Але Белік «пожалів» суперників. Коли вийшов сам на сам з Ревою і примудрився пробити мимо з близької відстані.
Отже, чорні хмари небезпеки обминули динамівські позиції. Але варто віддати належне й самим киянам, які не знітилися. Навпаки, стали концентрованішими. І боролися до останніх секунд тайму. Спочатку Гусін зблизька влучив у Шуткова. Але вже скоро після подачі Белькевичем кутового з правого краю «Динамо» встановило рівновагу. М’яча зупинив Рінкон, а Шацьких спритно зіграв на добивання.
І після перерви також сталося вдосталь драматичних подій. У динамівців, хоча вони й мали менше часу для підготовки й відпочинку, залишилося більше фізичних сил. І вони таки організували переможний гол. Белькевич робив флангову передачу, м’яч влучив у Пуканича і відскочив у ворота.
Справедливості заради слід сказати, що «Шахтар», котрий на останніх хвилинах вів штурм динамівських воріт, міг врятувати матч. Та Головко виніс м’яча з порожніх воріт після удару Бахарєва.
Після зустрічі наставник динамівців Олексій Михайличенко сказав журналістам:
— Ми завжди чекаємо матчів «Динамо» й «Шахтаря», бо зустрічаються два найсильніші клуби країни. Вони ставлять перед собою єдину мету: перемагати в кожному матчі. Стосовно самої гри, то я хотів би зазначити, що в першому таймі ми трошки відійшли від запланованої тактики й дозволили супернику провести кілька небезпечних контратак.
Сьогодні ще раз пересвідчилися в тому, як добре донеччани використовують не тільки вільний простір, а й навіть невеликі «коридори». Цілком логічним став пропущений м’яч. Наші гравці дозволили Попову зробити все, що йому заманеться.
Можливо, через бажання добитися результату якомога швидше перший тайм вийшов дещо авантюрним. Кажу про свою команду. Але, досягши таки результату, у другому таймі ми передусім постаралися захистити свої ворота, зробивши деякі перестановки і наситивши центр поля. У підсумку ми виграли.
Валерій Яремченко:
— Як на мене, зустріч була видовищна. У першому таймі ми мали кілька нагод для проведення швидких контратак. Але вони не принесли нам успіху. Міг забити Белік. До речі, в мене найбільші претензії до цього футболіста. Після перерви гра була більш силовою. Але не можу сказати, що гравці «Шахтаря», після того як рахунок став 1:2, здалися. У чемпіонаті боротимемося до кінця. Залишилося ще чотири поєдинки. А до недільного кубкового фіналу постараємося підготуватися серйозніше...
...Цей матч виявив лідера, але не чемпіона. Боротьба за «золото» триває. І претенденти сподіваються, що конкурент має спіткнутися. Непередбачуваність цього чемпіонату дає змогу вірити в таке.
