Педколектив ПТУ має намір спільно з Житомирським інженерно-технологічним інститутом підготувати фахівців. Проте в Міносвіти з цим не погоджуються: мовляв, професійно-технічні навчальні заклади не можуть бути структурними підрозділами вузів. Але всі розуміють, що реформа профтехосвіти назріла. Інтеграція з вузами третього—четвертого рівнів акредитації може сприяти змінам, яких потребує саме життя.
Наше ПТУ мало базове підприємство — завод, що випускав верстати-автомати з числовим програмним управлінням. Тепер він переживає скрутні часи. Ніхто з минулорічних випускників не пішов туди працювати. Комплекс приміщень (понад 10 тисяч кв. м) уже два роки не опалюється. В аудиторіях та виробничих майстернях темно. Уявіть собі покриті льодом стіни, буржуйку і гасовий ліхтар у сторожа...
На щастя, крім обледенілих сучасних корпусів, маємо і старі, одноповерхові, побудовані ще 1914 року. Вони розраховані на 300 осіб, а навчається в них у дві зміни понад 700. Ще частину учнів відправляємо в зимовий період на практику. До того ж навчання починаємо з 1 серпня. Отак і викручуємося.
Профтехучилище № 17 має статус вищого, але тільки за однією спеціальністю видаємо дипломи молодших спеціалістів. За іншими — не завершено акредитацію.
Кошти можемо отримувати лише у формі благодійної допомоги. Комп’ютери придбали на гроші батьків. Хотіли б заробляти самі. Але як? Раніше могли, набравши учнів під державне замовлення, комплектувати додаткові госпрозрахункові групи. Але де їх учити за нинішніх умов?
Ось чому нам так необхідна інтеграція з інженерно-технологічним інститутом. А цьому вузу, який інтенсивно розвивається, якраз бракує навчально-матеріальної бази. То чи є сенс будувати її з нуля, коли можна скористатися нашою?
А це дасть можливість концентрувати позабюджетні надходження вузу й училища, використовувати їх для модернізації навчальної бази.
Про яку підготовку спеціалістів, конкурентоспроможних на ринку праці, може йтися, коли більшість майстрів в училищі — люди передпенсійного та пенсійного віку? Уже й від пропозицій стати заступником директора училища чи старшим майстром відмовляються — клопотів багато, а ставки малі. Тандем «профтехучилище—вуз» вигідний, бо також сприятиме підвищенню фахового рівня педпрацівників.
Стаття 30 Закону «Про вищу освіту» передбачає перебування у складі вищих навчальних закладів інших формувань, діяльність яких не заборонена законом. Розумію занепокоєння деяких працівників Міносвіти, чи не поглине вища школа професійно-технічні навчальні заклади. Але ж форму співіснування можна юридично чітко сформулювати в установчих документах.
Микола ЗАРІЦЬКИЙ,директор вищого ПТУ № 17.
Житомир.
