У Національному музеї Тараса Шевченка триває третя виставка «Українська традиційна іграшка та лялька». Автор ідеї виставки етнограф Олексій Доля поділяє іграшки на ігрові, ритуальні, колекційні, сувенірні, театральні та авторські. На виставці представлені всі.
У чотирьох залах розташувалося понад 800 іграшок —півники, ляльки, коники, пряники. Іграшки з тіста, сиру, кераміки, льону, дерева. Серед них є й такі, якими наші прабабусі бавилися ще наприкінці XІX століття. Це ляльки-мотанки із колекції Марка Грушевського, рідного брата Михайла Грушевського. Кумедних керамічних звірят створили діти, вихованці «Народної дитячої студії». Все, представлене на виставці, зібрано ентузіастами. На жаль, по всій Україні їх лишилося одиниці.
Відкриваючи експозицію, заступник директора музею Тетяна Андрушенко сказала, що справді народна іграшка — жива, добра. Тому що вона не штучна, зроблена із живого матеріалу. Вона увібрала людське тепло і душу. Це особливо відчувається в порівнянні із конвеєрними іграшками, які нині панують на нашому ринку. Вони агресивні, а зазвичай ще й екологічно небезпечні.
Українська народна іграшка житиме в музеї Шевченка до 26 січня 2003 року.
