Грузинська Православна церква відновила свій статус. Президент Едуард Шеварднадзе і Католикос-Патріарх Всія Грузії Іліа Другий підписали у Кафедральному соборі Светіцховелі у древній столиці країни — місті Мцхета Конституційну угоду між державою та церквою. Цим самим православ’я фактично оголошено державною релігією Грузії.
Восени минулого року грузинський парламент здійснив конституційні зміни у зв’язку з оформленням угоди між державою та церквою. Одразу ж по тому інтерфракційна група парламенту і представники Патріаршества розпочали роботу над конкордатом. Раніше було підписано ще один конкордат — між Грузинською Православною автокефальною церквою та релігійними конфесіями, поширеними в Грузії: представниками і керівниками Католицької та Протестантської церков, Російської Православної церкви, Головного управління мусульман Кавказу, Головним рабинатом Грузії. За цим конкордатом усі релігійні конфесії визнали чільну роль у країні Грузинської Православної церкви.
Як сказав на церемонії підписання угоди у Мцхета Католикос-Патріарх, взаємні стосунки між державою та церквою на сучасному етапі вимагають особливого підходу, що обумовлено внутрішньополітичним устроєм країни і міжнародною обстановкою. Тому найприйнятнішою формою у цьому сенсі є Конституційна угода, котра набула статусу найзначущого документа після Конституції. Іліа Другий висловив сподівання на те, що, з ласки Всевишнього, стане можливим дати відповідь прозелітизму сектантів. «Церква готова до співробітництва з усіма тими організаціями і політичними силами, діяльність яких спрямована на благо країни», — сказав він.
А Едуард Шеварднадзе заявив, що в період, котрий залишився до закінчення терміну його президентських повноважень, та й після того, однією з головних його цілей буде турбота про реалізацію підписаної угоди. В документі церкву визначено як історично сформований правовий суб’єкт, визнаний державою повноважною юридичною особою, яка здійснює свої функції на підставі канонічних норм у визначених угодою і грузинським законодавством рамках. Держава підтримує церковні таїнства та сповідь, право духовної особи не давати свідчення за фактами, якими з нею, як з духовним наставником, ділиться той, хто сповідується. Держава також визнає встановлений церквою закон вінчання.
Важливо, що духовна особа звільняється від військового обов’язку. У свою чергу, держава забезпечує створення інституту духовного наставництва в підрозділах Міністерства оборони і внутрішніх військ.
«Навчання дисциплінам православ’я в державних навчальних закладах здійснюватиметься за бажанням учнів, при цьому розробка навчальної програми за цими предметами, заміна, призначення та звільнення педагогів здійснює держава, а подає кандидатури педагогів церква», — йдеться в угоді. Держава і церква домовилися визнати видані відповідними державними та духовними навчальними закладами документи, присвоєні вчені ступені та ранги.
Особливу увагу в угоді приділено питанням фінансування і власності церкви. Джерелами фінансування церкви будуть добровільні пожертвування, інвестиції, гранти, інші надходження, що пов’язані з діяльністю, передбаченою законодавством. Церква не здійснює безпосередню виробничу діяльність. Держава звільнила від податків церковне майно, вироблене для здійснення церковних обрядів. Грузинська держава також визнала власністю церкви православні храми, що розташовані на території Грузії, діючі та недіючі монастирі, земельні ділянки, на яких вони розташовані. Власністю церкви визнано і всі скарби, що зберігаються в музеях та сховищах й мають стосунок до церкви.
Держава визнала факт моральної та матеріальної шкоди, що її було заподіяно Грузинській Православній церкві в XІX—XX століттях, і прийняла на себе зобов’язання частково її відшкодувати.
Конституційну угоду вже ратифіковано Священним Синодом. Найближчими днями його ратифікує й парламент Грузії.
 
Тбілісі.