З’ясовується, у житті найвідомішого фінського політика всіх часів Урхо Кекконена був момент, коли він пошкодував, що став президентом Фінляндії. Про це читачі дізнаються з другої частини його щоденників, презентація яких відбулася у Гельсінкі. Що ж змусило його висловити такий жаль?
Причина — у краху «Празької весни» і вторгненні радянських танків до Чехословаччини 1968 року. Річ у тім, що Урхо Кекконен посідав у світовій політиці особливе становище. Фінляндію вважали країною західної демократії, але вона перебувала під дуже сильним впливом Радянського Союзу, бо воювала на боці фашистської Німеччини і мусила укласти перемир’я з СРСР 1944 року. Ось чому на долю фінського президента припала нелегка, але вкрай важлива роль «сполучної ланки» між західними державами та СРСР. Він не приймав радянську систему, але в інтересах власної країни мусив товаришувати з лідерами Кремля, часто-густо парився з ними в лазні, виїздив на полювання і рибалку.
Події серпня 1968 року Урхо Кекконена обурили, але, судячи з його записів, йому довелося діяти (тобто не діяти) всупереч своїм переконанням. От що він писав після подій серпня 1968 року: «Я пригнічений. Якого біса я прийняв пропозицію виставити свою кандидатуру на пост президента. Оце був би тепер вільною людиною і міг би сказати про все, що думаю. Відчуття таке, ніби пішла намарне вся моя праця на державній службі з кінця 40-х років». Урхо Кекконена було обрано президентом 1956 року, але вже до того він обіймав посади міністра і глави уряду, також сприяючи розвиткові добросусідських відносин з СРСР, тому й казав про «службу з кінця 40-х років». Іще президент писав, що хотів би гідно подати у відставку і тим самим здобути спокій, а також уникнути відповідальності, котра «тисне на мене після такого розчарування». Події в Чехословаччині, за його словами, заважали його діяльності з розвитку «східної політики». Відомо, що Урхо Кекконен не дозволив собі залишити пост президента, бо був упевнений, що такий крок не сприяв би інтересам країни. Він залишив пост глави держави лише 1981 року за станом здоров’я.
 
Гельсінкі.